Іраклій

Перси продовжували війну з Візантією, що почалась за правління Фоки. Перси завоювали Сирію і Єгипет і 617 року утвердилися в самому Халкидоні. Іраклій повинен був відмовитися від більшої частини, а потім і від всіх іспанських володінь. 619 року Авари досягли навіть околиць Константинополя, і Іраклій був змушений купити у аварів мир (620), після чого розпочав перемовини з болгарами, що жили між Дністром і Дунаєм, щоб знайти в них противагу проти аварів; він змушений був безмовно погодитися на переселення хорватів і племен білих сербів між узбережжям Далмації й західними Балканами.

Імператор Іраклій повіряє столицю іконі Богородиці та йде у похід на персів, Манасієвий літопис

Завоювавши 611 року Сирію і 616 року Єгипет, джерело постачання Константинополя хлібом, перси в 617 році утвердилися в самому Халкідоні. Анти та інші слов'янські племена, спільно з аварами, після облоги Салонік в 619 році досягли околиць Константинополя. У цих умовах Іраклій відмовився від ідеї перенести столицю імперії в Карфаген в Африці, бо його переконав в цьому патріарх. Після того, як візіготи захопили багато міст в Іспанії, а король візіготів Сісебут викупив полонених легіонерів у своєму війську, довелося фактично відмовитися від більшої частини іспанських володінь на користь васальних йому візіготів, вивівши війська, які потрібні були для війни з персами, і купити у аварів та антів мир (620 р.).

До 625 році візіготи на чолі зі Свінтілою захопили Новий Карфаген і всі володіння Східної Римської імперії в Іспанії. Іраклій вступив в переговори з болгарами, що розселилися між Дністром і Дунаєм, шукаючи в них противагу аварам.

Іраклій погодився на поселення хорватів і сербів між узбережжям Далмації і західними Балканами. Іраклій зрозумів, що імперії не варто витрачати сили на боротьбу зі слов'янськими народами і протоболгарами і відмовився від боротьби за області, зайняті ними до того часу, поки імперія не зупинить головного ворога — Персії.

З 622 року, йому вдалося в цілому ряді блискучих походів відбити наступ персів і відкинути їх (незважаючи на новий напад аварів та антів в 626 році на Константинополь, що закінчилося для них повною поразкою). Перси в цей час зайняли азійський берег Босфору, але візантійцям вдалося знищити слов'янський флот в Босфорі, і перси з'єдналися з аварами. У 628 році Іраклій здобув перемоги в Месопотамії, і разом з хазарськими союзниками — в Закавказзі. (Детальніше: Битва при Ніневії).

629 року імператор Іраклій повернувся до Константинополя і повернув до Єрусалиму Животворящий Хрест — одну з головних святинь християнства, яка була захоплена перським царем Хосровом II і повернута перським посольством. Тоді ж Іраклій офіційно прийняв титул василевса, яким по-грецьки до тих пір іменували царя Персії, але назвав себе «василевсом у Христі».

Потім була безуспішна боротьба з арабами: в період 632—641 роках араби завоювали багато областей імперії: Сирію, Палестину, Месопотамію і Єгипет. Тривали переселення слов'янських племен на Балканський півострів та боротьба з антами в північному Причорномор'ї.

Іраклій захворів після тріумфу над персами, і більш не виступав у похід. Коли арабські мусульмани напали на Сирію і Палестину в 634 році, він не зміг очолити армію особисто, а його генерали його підвели. Битва при Ярмуці 636 року закінчилася нищівною поразкою для більшої візантійської армії, і в наступні три роки Сирія і Палестина були втрачені знову. Під кінець царювання Іраклія більшість Єгипту була також втрачена.

Приблизно в 620 році Іраклій змінив офіційну мову Східної Римської імперії з латинської на грецьку. Від 629 почав називати себе «басилевс» (грец. Βασιλεύς). Цим титулом називались візантійські імператори ще протягом 800 років.

З ім'ям Іраклія пов'язані значні військово-адміністративні реформи, зокрема створення системи фем.