Іштван Авар

Ште́фан А́уер (рум. Ștefan Auer) (28 травня 1905, Арад, Австро-Угорщина 13 жовтня 1977, Капошвар, Угорщина) румунський і угорський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри футбольний тренер. Більш відомий як І́штван А́вар (угор. Avar István).

Іштван Авар
Іштван Авар
Особисті дані
Народження 28 травня 1905(1905-05-28)
  Арад, Румунія
Смерть 13 жовтня 1977(1977-10-13) (72 роки)
  Капошвар, Угорська Народна Республіка
Зріст 176 см
Громадянство  Румунія і  Угорщина
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1919–1921 АМЕФА (Арад)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1921–1926 АМЕФА (Арад) ? (?)
1926–1927 «Колтея» (Брашов)? (?)
1928–1935 «Уйпешт» (Будапешт) 150 (162)
1936–1941 «Рапід» (Бухарест) 73 (56)
1941–1945 «Капошвар Ракоці» ? (?)
1945–1946 «Кашав»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1926–1927 Румунія 2 (3)
1929–1935 Угорщина 21 (24)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1937–1939 «Рапід» (Бухарест)
1940–1941 «Рапід» (Бухарест)
1941–1945 «Капошвар Ракоці»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Життєпис

Народився 28 травня 1905 року в місті Арад. Вихованець місцевої команди АМЕФА. У сезоні 1925/26 клуб дійшов до півфіналу чемпіонату Румунії, де поступився майбутньому переможцеві. Штефан Ауер отримав виклик до національної збірної. Дебют відбувся 25 квітня 1926 року. В Бухаресті румунські футболісти здобули переконливу перемогу над збірною Болгарії. Забив останній із шести м'ячів у ворота суперників.

У червні наступного року провів другий, і останній, поєдинок у складі збірної Румунії. Матч з поляками завершився внічию, а Штефан Ауер відзначився «дублем». Того сезону захищав кольори клубу «Колтея». Команда з Брашова дійшла до фіналу національного чемпіонату. Але у вирішальному поєдинку, сильнішим виявився столичний «Кінезул».

1928 року переїхав до Угорщини. Змінив ім'я та прізвище на місцевий лад — Іштван Авар. До 1935 року захищав кольори одного з найсильніших клубів тогочасної континентальної Європи «Уйпешта». Разом з командою чотири рази святкував перемогу в національному чемпіонаті. Всього в лізі провів 150 матчів і забив 162 м'ячі.

На шляху до фіналу кубку Мітропи 1929 «Уйпешт» переграв празьку «Спарту» і віденський «Рапід». У першому фінальному поєдинку угорці здобули перемогу з великим рахунком над чехословацькою «Славією». Матч-відповідь завершився внічию, і цього було достатньо для загальної перемоги команди з столиці Угорщини. Іштван Авар став найрезультативнішим гравцем турніру — 10 голів у семи матчах[1].

Влітку 1930 року, коли на футбольних полях Уругваю, проходив перший чемпіонат світу, швейцарський «Серветт» організував альтернативний турнір Кубок Націй[2]. У ньому брали участь представники десяти країн Європи. Від Італії, Нідерландів, Швейцарії, Бельгії, Чехословаччини, Німеччини і Угорщини приїхали до Женеви переможці національних чемпіонатів. Іспанія, Франція і Австрія направили переможців національних кубків. У попередніх раундах «Уйпешт» здобув перемоги над іспанським клубом «Реал Уніон», чемпіоном Нідерландів «Гоу Егед Іглз» (Девентер) і господарями турніру — «Серветтом» із Женеви. У вирішальному матчі, як і рік тому у Кубку Мітропи, «Уйпешту» протистояла празька «Славія». Угорці тричі змусили Франтішека Планічку діставати м'яч з власних воріт і здобули перемогу на турнірі. Іштван Авар став кращим бомбардиром кубка націй — вісім забитих м'ячів. Наступного року був визнаний найкращим футболістом Угорщини.

У складі збірної Угорщини дебютував 6 жовтня 1929 року. До Будапешту приїхав найприпциповіший суперник збірна Австрії. Господарі здобули перемогу з рахунком 2:1, а в ворота суперників забивали Йожеф Такач та Іштван Авар.

Чемпіонат світу 1934 року проходив за кубковою схемою (далі просувався переможець поєдинку). У першому матчі зі збірною Єгипту перебував у резерві. У чвертьфіналі жереб звів угорців з «вундертімом» — одним з головних претендентів на перемогу в чемпіонаті. Іштван Авар вийшов у стартовому складі. Відкрив рахунок у матчі Йоганн Хорват, а в другому таймі його подвоїв Карл Цишек. Єдиний м'яч у відповідь провів з пенальті Дьордь Шароші, і в результаті до квартету найсильніших пройшла австрійська збірна.

14 квітня наступного року Авар провів свій останній поєдинок у складі збірної Угорщини. У Цюриху його команда зазнала відчутної поразки від збірної Швейцарії (2:6). Всього за збірну Угорщини він провів 21 матч і забив 24 м'ячі.

1936 року повернувся до Румунії. Протягом п'яти сезонів захищав кольори столичного «Рапіда». З 1937 року був граючим тренером. Команда входила в число лідерів тогочасного румунського футболу. Чотири рази поспіль клуб вигравав національний кубок. Тривалим видався фінал 1940 року. Три матчі з бухарестським «Венусом» завершилися внічию і лише в четвертому поєдинку «Рапід» здобув перемогу над діючим чемпіоном країни (2:1). У переможців відзначилися Дан Гаврілеску і Юліу Бараткі, а в їх суперників — уродженець Чернівців Альфред Айзенбайссер[3]. В чемпіонаті «Рапід» був також одним з лідерів. В чотирьох сезонах з п'яти клуб посідав друге місце. В сезоні 1939/40 Іштван Авар став кращим бомбардиром ліги — 21 гол. Всього за бухарестський клуб у чемпіонаті провів 73 матчі й забив 56 м'ячів.

У роки Другої світової війни був граючим тренером угорської команди «Капошвар Ракоці». Завершив виступи на футбольних полях 1946 року в складі клубу «Кашав».

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Румунія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
25/04/1926БухарестПортугалія 6 – 1 Болгаріятовариський матч1
19/06/1927БухарестРумунія 3 – 3 Польщатовариський матч2
Усього Матчів 2 Голів 3
 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
06/10/1929БудапештУгорщина 2 – 1 Австріятовариський матч1
08/06/1930БудапештУгорщина 6 – 2 Нідерландитовариський матч3
21/09/1930ВіденьАвстрія 2 – 3 Угорщинатовариський матч-
22/03/1931ПрагаЧехословаччина 3 – 3 УгорщинаКубок Центральної Європи 1931—1932 3
12/04/1931БудапештУгорщина 6 – 2 ШвейцаріяКубок Центральної Європи 1931—1932 3
21/05/1931БелградЮгославія 3 – 2 Угорщинатовариський матч2
20/09/1931БудапештУгорщина 3 – 0 Чехословаччинатовариський матч1
04/10/1931БудапештУгорщина 2 – 2 АвстріяКубок Центральної Європи 1931—1932 -
08/11/1931БудапештУгорщина 3 – 1 Швеціятовариський матч2
13/12/1931ТуринІталія 3 – 2 УгорщинаКубок Центральної Європи 1931—1932 2
19/02/1932КаїрЄгипет 0 – 0 Угорщинатовариський матч-
19/06/1932БернШвейцарія 3 – 1 УгорщинаКубок Центральної Європи 1931—1932 -
30/10/1932БудапештУгорщина 2 – 1 Німеччинатовариський матч-
17/09/1933БудапештУгорщина 3 – 0 ШвейцаріяКубок Центральної Європи 1933—1935 2
01/10/1933ВіденьАвстрія 2 – 2 Угорщинатовариський матч1
29/04/1934БудапештУгорщина 4 – 1 БолгаріяВідбір до ЧС 1934-
10/05/1934БудапештУгорщина 2 – 1 Англіятовариський матч1
31/05/1934БолоньяУгорщина 1 – 2 АвстріяЧС 1934 - 1/4 фіналу-
09/12/1934МіланІталія 4 – 2 Угорщинатовариський матч1
09/12/1934ДублінІрландія 2 – 4 Угорщинатовариський матч2
14/04/1935ЦюрихШвейцарія 6 – 2 УгорщинаКубок Центральної Європи 1933—1935 -
Усього Матчів 21 Голів 24

Досягнення

Командні

Особисті

Примітки

  1. Кращі бомбардири кубку Мітропи на сайті RSSSF
  2. Кубок націй 1930 на сайті RSSSF
  3. Кубок Румунії 1940 на сайті Romaniansoccer.ro

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.