Абашев Дмитро Миколайович
Дмитро́ Микола́йович Аба́шев (нар. 1829 — пом. 11 (23) січня 1880) — український та російський хімік і агроном.
Абашев Дмитро Миколайович | |
---|---|
Народився |
1829[1][2][3] Смоленська губернія, Російська імперія |
Помер |
11 (23) січня 1880[2] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Поховання | Перший Християнський цвинтар (Одеса) |
Країна | Російська імперія |
Національність | росіянин |
Діяльність | хімік, агроном, доцент |
Alma mater | фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd |
Галузь | хімія і агрономія |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира і Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Ступінь | доктор хімічних наук |
Відомий завдяки: | Взаємне розчинення рідин, термохімії неводних розчинів |
Батько | Абашев Микола Іванович[4] |
Життєпис
Син поміщика Смоленської губернії Миколи Івановича Абашева — автора низки публікацій про удосконалення ведення сільського господарства.
1851 року закінчив природничий факультет Імператорського Санкт-Петербурзького університету та здобув ступінь кандидата природничих наук.
Московський період
У 1854—1857 роках Абашев працював старшим учителем природознавчих наук 4-ї Московської гімназії. Молодого педагога було обрано членом Московського товариства дослідників природи. 1857 року в бюлетені «Recherches sur la dissolubilité mutuelle des liquides», яке видавало це товариство, Абашев опублікував свою магістерську дисертацію «Вивчення явищ взаємного розчинення рідин» (рос. «Исследования о явленнях взаимного растворения жидкостей»). Наступного року ця дисертація вийшла в Москві окремим виданням. Магістерську дисертацію Абашев захистив у Московському університеті.
Київський період
Здобувши ступінь магістра хімії, 1858 року Абашев стає ад'юнктом (помічником професора) кафедри хімії університету святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). На початку 1859 року його відрядили на півтора року за кордон із науковою метою.
Коли у жовтні 1860 року Абашев повернувся з відрядження, то очолив в університеті кафедру хімії, оскільки попередній завідувач кафедри Ігнатій Матвійович Фонберг подав у відставку. У 1860—1861 роках Дмитро Миколайович також читав у Києві публічні лекції.
Абашев очолював кафедру хімії неповних два роки. У серпні 1862 року через хворобу він вийшов у відставку.
Одеський період
1865 року Абашева призначають доцентом агрономії новоствореного Імператорського Новоросійського університету в Одесі (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
1868 року в Імператорському Харківському університеті Абашев захистив дисертацію «Про теплові явища, що виникають при сполученні рідин» (рос. «О тепловых явлениях, обнаруживающихся при соединении жидкостей») і здобув ступінь доктора хімії. Того ж року цю роботу вченого було опубліковано в «Записках Новоросійського університету».
1869 року Абашев стає екстраординарним, а 1870 року — ординарним професором агрономічної хімії Новоросійського університету. Від 1875 року був віце-президентом Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії.
1879 року Абашев удруге вийшов у відставку. У січні наступного року він помер.
Похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси.[5] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Абашева відсутні.[6]
Наукова діяльність
Як хімік Абашев був піонером у вивченні взаємного розчинення рідин і термохімії неводних розчинів. Виявив обмеженість взаємної розчинності рідин та існування критичної температури розчинення. Розглядав розчини як молекулярні сполуки.
Дослідження Абашева з розчинності рідин мали подальший розвиток у працях російського фізикохіміка Володимира Федоровича Алексєєва.
Докторську дисертацію Абашева «Про теплові явища, що виникають при сполученні рідин» Микола Миколайович Бекетов охарактеризував як «класичну працю в галузі експериментальних наук».
У галузі агрономії та агрохімії Абашев опублікував праці «Про рільництво в Англії» (1865 рік), «Про механічний аналіз ґрунту», а також 1864 року написав відгук на працю німецького хіміка Юстуса фон Лібіха «Хімія в застосуванні до рільництва та фізіології рослин».
Публікації
- Исследования о явленнях взаимного растворения жидкостей. — Москва, 1858. (рос.)
- «Химия в приложении к земледелию и физиологии растений» Ю. Любиха // Русский вестник. — 1864. — № 7. (рос.)
- Агрономическое учение Либиха. — Москва, 1864. (рос.)
- О земледелии в Англии // Русский вестник. — 1865. — № 4. (рос.)
- О тепловых явлениях, обнаруживающихся при соединении жидкостей // Записки Новороссийского университета. — 1868. — Т. 1. — Выпуск 6. (рос.)
- О механическом анализе почвы // Записки Новороссийского университета. — Т. 4. (рос.)
- Замечания на разбор профессора Соколова // Записки Новороссийского университета. (рос.)
Примітки
- Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- NUKAT — 2002.
- Абашев, Николай Иванович // Русский биографический словарь — СПб: 1896. — Т. 1. — С. 5–6.
- Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)
Посилання
- Абашев, Дмитро Миколайович // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Смоленщина. Вчені. Абашев Дмитро Миколайович.[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Культурна спадщина землі Смоленської. Абашев Дмитро Миколайович.[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Київський університет. Хімічний факультет. Історія в особах. (рос.)
Література та джерела
- Биографический словарь профессоров университета Святого Владимира. — К., 1884. — С. 1—2. (рос.)
- Половцов А. А. Русский биографический словарь. — Москва, 1896—1918. — Т. 1. — С. 5. (рос.)
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — Москва, 1991. — с. 10. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 1. — С. 11.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 7.