Австро-словенський конфлікт у Каринтії

Австро-словенський конфлікт у Каринтії — бойові дії, які відбувалися після Першої світової війни між військами, вірними Державі словенців, хорватів і сербів, а пізніше Королівству сербів, хорватів і словенців, та силами, відданими Республіці Німецька Австрія. Головним театром військових операцій був мішаний у мовному відношенні край на південному сході Каринтії. Конфлікт було врегульовано 1919 року Сен-Жерменським мирним договором, який передбачав розв'язання цього територіального спору шляхом плебісциту.

Австро-словенський конфлікт у Каринтії
Наслідки Першої світової війни
Наслідки сутички між австрійсько-каринтійськими підрозділами та бійцями Майстра на північній стороні тунелю під Караванке Наслідки сутички між австрійсько-каринтійськими підрозділами та бійцями Майстра на північній стороні тунелю під Караванке
Дата: 23 листопада 1918 — 31 липня 1919[1] Місце: Каринтія і частково Штирія Результат: припинення вогню На каринтійському плебісциті південно-східна Каринтія голосує за приєднання до Австрії. Територіальні зміни узгоджуються Сен-Жерменським мирним договором. Територіальні зміни: Більшість південно-східної Каринтії відійшла до Австрії. Долина річки Межа і Єзерсько відійшли до Королівства сербів, хорватів і словенців.
Сторони
Держава Словенців, Хорватів і Сербів бійці Майстра Після возз'єднання з Королівством Сербія 1 грудня 1918: Королівство СХС підрозділи з Нижньої Штирії підрозділи з Любляни Після припинення вогню 13 лютого: Армія Королівства сербів, хорватів і словенців	Німецька Австрія (Тимчасовий земельний уряд Каринтії)
Командувачі
Рудольф Майстер Франьо Малгай † Альфред Лаврич Рудольф Кнез Після квітневого німецько-австрійського контрнаступу також: Владимир Узоринаць Любомир Марич Добросав Миленков Сава Трипков[2]	Артур Леміш Людвіг Гюльгерт Ганс Штайнахер
Військові формування
бійці Майстра сербські добровольці	Народна оборона (Фольксвер) «Зелена гвардія» (Шуцвер) [3]
Військові сили
4000 бійців 200 офіцерів 150 сербських добровольців	невідомо
Втрати
150 убитих	200–270 убитих 800 поранених

Багато словенськомовних місцевих жителів висловилися за приєднання до новоствореного Королівства сербів, хорватів і словенців (пізніше Югославії), тоді як німецькомовні мешканці, а також чимало словенців були прихильними до нещодавно проголошеної Республіки Німецька Австрія. Спірна територія належала Австро-Угорській імперії. У центрі конфлікту було положення кордону, що розділяв ці дві нові держави. У німецькомовній історіографії конфлікт зветься Kärntner Abwehrkampf («Каринтійська оборонна боротьба»), а у словенськомовній історіографії він відомий як Boj za severno mejo («Боротьба за північний кордон»).[4][5]