Німецька Австрія

Німецька Австрія (нім. Republik Deutschösterreich або нім. Deutsch-Österreich) була залишком-правонаступником Австро-Угорської імперії після Першої світової війни для районів з переважно етнічним німецьким населенням. З площею 118 311 км² та населенням 10,4 млн чоловік, включаючи нинішні області Австрійської Республіки та інших німецькомовних районів, що були австрійськими імператорськими землями (Цислейтанії) в складі Австро-Угорщини. У їхньому числі провінції Больцано-Бозен і місто Тарвізіо, що нині у складі Італії, південна Каринтія і південна Штирія, які зараз у складі Словенії, і Судетська область (Sudetenland), що належала до Німецької Чехії (згодом також частина Судетської області), а зараз у складі Чеської Республіки.

Deutsch-Österreich
Німецька Австрія
Рештки держави після розпаду Австро-Угорщини
↓ 1918 – 1919 ↓
Прапор Герб
Розташування Австрії
Провінції у складі Німецької Австрії, кордони Першої Австрійської республіки позначені червоним
Столиця Відень
48°13′ пн. ш. 16°22′ сх. д.
Мови німецька. Також чеська та польська
Релігії Римо-Католицька Церква
Форма правління Республіка
Президент Австрії
 - 5 березня 1919 to
     9 грудня 1920		  
Карл Зайтц
Канцлер Австрії
 - 30 жовтня 1918
     7 липня 1920		  
Реннер Карл
Законодавчий орган Рейхсрат
 - Upper house Herrenhaus
(верхня палата)
 - Lower house Abgeordnetenhaus
(нижня палата)
Історичний період Міжвоєнний період
 - Абдикація Карла I 11 листопада 1918
 - Декларація республіки 12 листопада 1918
 - Рейхсрат приймає декларацію про об'єднання всіх земель
     Цислейтанії		 22 листопада 1918
 - Сен-Жерменський мирний договір 1919 10 вересня 1919
 - Ратифікація Рейхсратом 21 жовтня 1919
Валюта Австро-Угорська крона
Попередник		Наступник
Австро-Угорщина
Цислейтанія
Перша Австрійська Республіка
Перша Чехословацька республіка
Королівство Італія (1861–1946)
Держава словенців, хорватів і сербів
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Німецька Австрія

Історія

За часів Габсбургів в Австро-Угорщині «Німецька Австрія» був неофіційним терміном і використовувався для зазначення областей імперії, населених етнічними німцями. Перед дедалі ближчим крахом імперії, наприкінці 1918 року етнічні німецькі депутати з Цислейтанії австрійського парламенту (Reichsrat), обраного в 1911 році, прагнули створити нову Німецьку Австрію. Вони заявили про скликання «тимчасової Національної асамблеї незалежної держави Німецька Австрія». У зборах взяли участь представники Чехії, Моравії і Австрійської Сілезії які відмовилися приєднатися до нової держави Чехословаччини, яку було проголошено 28 жовтня 1918 року.

11 листопада 1918 року імператор Карл I склав повноваження, і 12 листопада, Німецька Австрія офіційно проголосила республіку. Національна асамблея заявила, що «Німецька Австрія є демократичною республікою» (стаття 1) і «Німецька Австрія є частиною Республіки Німеччина» (стаття 2). Пізніше на плебісциті в провінціях Тироль і Зальцбург більшість (98 і 99 %) висловилась за об'єднання з Німеччиною. 22 листопада, Національна асамблея офіційно проголосила, що всі етнічні райони Цислейтанії підпорядковуються Німеччині. Проте, Антанта, виступила проти такого об'єднання і Німецька Австрія була в значній мірі безсила протистояти військам Італії, Чехословаччини, і Королівства сербів, хорватів і словенців.

10 вересня 1919 року канцлер Карл Реннер, підписав Сен-Жерменський мирний договір 1919 який був ратифікований Національними Зборами 21 жовтня. Згідно з його положеннями, назва республіки була змінена з «Німецької Австрії» на «Австрія» і будь-які спроби країни об'єднання з Німеччиною були заборонені. Стаття 88 договору, яку інколи називають Заборона Аншлюсу, говорить, що «незалежність Австрії є невід'ємною інакше, ніж з відома Ради Ліги Націй.» [1] Крім того, у Версальському договорі, який обумовлює мир з Німеччиною, був пункт про заборону на об'єднання. З врахуванням цих змін розпочалась епоха Першої Австрійської Республіки.

Адміністративний поділ

Німецька Австрія, спочатку складалася з дев'яти провінцій (Provinzen), у тому числі:

Німецька меншина в Моравії, у тому числі німецьке населення в Brünn (Брно), Iglau (Їглава), і Olmütz (Оломоуц) також спробували проголосити свій союз з Німецькою Австрією, але зазнали невдачу. З іншого боку, етнічні німці в західній частині Королівства Угорщини, які утворюють більшість в районі, відомому як Німецька Західна Угорщина проголосували за приєднання до Австрії і це бажання було прийнято до уваги, зараз це земля Бургенланд.

Див. також

Джерела
  • Staatsgesetzblatt für den Staat Deutschösterreich, 15. November 1918 — 23. Oktober 1919
  • Zbynek A. Zeman: Der Zusammenbruch des Habsburgerreiches 1914—1918. Verlag für Geschichte und Politik, Wien 1963 (Original: The Break-Up of the Habsburg Empire. Oxford University Press, 1961)
  • Rudolf Neck (Hrsg.): Österreich im Jahre 1918. Berichte und Dokumente. R. Ouldenburg, München 1968
  • Bundesministerium für Unterricht (Hrsg.): Österreich, freies Land — freies Volk. Dokumente. Österr. Bundesverlag, Wien 1957
  • Friedrich Funder: Vom Gestern ins Heute. Aus dem Kaiserreich in die Republik. Herold, Wien 1971

Література
  • О. С. Пархомчук. Женевські протоколи про позику для Австрії та про заборону аншлюсу 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.