Аділь Абдул-Махді

Аділь Абдул-Махді аль-Мунтафікі (араб. عادل عبد المهدي المنتفكي народ. 1 січня 1942 року, Багдад, Багдад, Королівство Ірак) іракський шиїтський державний і політичний діяч, економіст. До недавнього часу був одним з найстаріших членів Верховного ісламського ради Іраку. У різні роки займав пости міністра нафтової промисловості (2014—2016), фінансів (2004—2006) і віце-президента Іраку (2005—2011). З 25 жовтня 2018 року по 1 грудня 2019 року був прем'єр-міністром Іраку[1].

Аділь Абдул-Махді
араб. عادل عبد المهدي
 
Народження: 1 січня 1942(1942-01-01) (80 років)
Багдад, Королівство Ірак
Країна: Ірак
Релігія: шиїти і іслам
Освіта: Багдадський університет
Партія: Вища ісламська рада Іракуd і Іракська комуністична партія
Батько: Абдул-Махді аль-Мунтафікіd

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Будучи сином шановного шиїтського священнослужителя, який займав пост міністра за часів монархічного Іраку, Аділь Абдул-Махді здобув середню освіту в заснованому американськими єзуїтами елітному Багдадському коледжі. У 1963 році отримав ступінь бакалавра економіки в Багдадському університеті[2]. Два роки по тому почав працювати як третій секретар міністра закордонних справ Іраку[2]. Продовжив вивчення економіки у Франції, де знаходився в вигнанні з 1969 року. Працював в різних аналітичних центрах, редагував журнали на французькій і арабській мовах.

Політична діяльність

У 1970-х Аділь Абдул-Махді був провідним членом іракської комуністичної партії (ІКП)[2]. Після розколу ІКП на дві фракції — одна з яких симпатизувала військовим урядам, керуючим Іраком з 1958 року, а друга відкидала будь-які форми співробітництва з анти-прогресивними режимами, був активним послідовником другої фракції до 1980 року. На той час Абдул-Махді перейнявся ідеями ісламського Ірану і приєднався до ісламістів, коли аятолла Хомейні фактично ліквідував комуністів і інші опозиційні ліберальні групи в Ірані. Згодом привів фракцію ІКП, що відокремилася, до іранців, відмовившись від свого марксистського минулого, спрямувавши зусилля очолюваної ним групи на пропаганду ідей Хомейні у Франції, де він жив в той час. В кінцевому підсумку Абдул-Махді став членом Вищої ради ісламської революції в Іраку, опозиційної партії у вигнанні, створеної Іраном в Тегерані в 1982 році, до якої входили переважно іракські емігранти [3].

У 2006 році йдучи з поста віце-президента Іраку, Абдул-Махді безуспішно балотувався на пост прем'єр-міністра Іраку від Національної іракської коаліції (НІК) проти чинного Ібрахіма аль-Джафарі, програвши з різницею в один голос. Він вважався претендентом на пост голови уряду і пізніше, аж до тих пір поки кандидатом від НІК не став Нурі аль-Малікі. Згодом він знову був переобраний на пост одного з віце-президентів Іраку і пішов у відставку лише в 2011 році[4].

У 2009 році його охоронці стали винуватцями пограбування банку в Багдаді[5].

У липні 2013 року оголосив про своє рішення відмовитися від пенсійних виплат після роботи віце-президентом[6].

Прем'єр-міністр Іраку

2 жовтня 2018 року президент Іраку Бархам Салех представив Абдула-Махді як нового прем'єр-міністра Іраку.

25 жовтня 2018 року, обіймаючи посаду глави уряду Іраку, Абдул-Махді заявив, що пріоритетом для країни в будуванні відносин з Сполученими Штатами та Іраном буде забезпечення власних національних інтересів. За словами нового прем'єр-міністра, він зацікавлений в тому, щоб «захистити Ірак від будь-якого (зовнішнього) втручання в його внутрішні справи, будь то сусідні країни або будь-які інші держави у світі»[1].

П'ятьох з 14 членів майбутнього кабінету міністрів Абдул-Махді вибрав з 15 тисяч онлайн-заявок, що надійшли на спеціальний інтернет-сервіс, за допомогою якого всі претенденти на міністерські портфелі могли подати свої резюме. Охочі зайняти пост міністра повинні були вказати, членами якої політичної партії вони є і яке міністерство розраховують очолити[7].

У квітні 2019 року в Берліні Абдул-Махді зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Він оголосив план на 14 мільярдів доларів на модернізацію електричної інфраструктури Іраку, та можливість, співпраці з німецькою компанією Siemens. Меркель також пообіцяла посилити економічну та безпекову співпрацю між двома країнами та продовжувати підтримувати зусилля з відновлення в Іраку.[8]

Відставка

29 листопада, після декількох тижнів жорстоких протестів, Махді оголосив, що йде у відставку.[9][10] Іракський парламент схвалив його відставку 1 грудня 2019 року. Однак він буде продовжувати виконувати роль наглядача, поки парламент не затвердить штатну заміну.[11][12]

Замахи

26 лютого 2007 року Абдул-Махді пережив замах, в результаті якого загинуло десять осіб. До цього він ставав мішенню як мінімум двічі[13].

Примітки

  1. Новый премьер Ирака: Багдад займёт прагматичную позицию между Ираном и США. EADaily.com. EurAsia Daily. 26 жовтня 2018. Процитовано 26 жовтня 2018.
  2. Abdul-Mahdi: The man tasked with forming Iraq’s new government. Rudaw. 3 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
  3. Ismail, 2008, с. 239.
  4. Hamza Hendawi; Qassim Abdul Zahra (10 грудня 2006). Talks Under Way to Replace Iraq PM. The Washington Post (Baghdad). AP. Процитовано 27 грудня 2012.
  5. Rod Nordland; Riyadh Mohammed (2 вересня 2009). In Bank Killings, Highs and Lows of Iraq Justice. The New York Times. Процитовано 4 жовтня 2018.
  6. Hussein, Ahmed. (30 липня 2013). Adil Abdul Mahdi gives up his pensions. Iraqi News. Процитовано 3 жовтня 2018.
  7. Iraq's PM picks five ministers from online applications. BBC.com (англ.). ВВС. 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  8. Şimşek, Ayhan (30 квітня 2019). Merkel: Germany supports territorial integrity of Iraq. Anadolu Agency. Процитовано 5 травня 2019.
  9. Iraqi PM says he will resign after weeks of violent protests - Guardian(29 November 2019)
  10. Iraq unrest: PM Abdul Mahdi to resign after bloodiest day in protests - BBC(29 December 2019)
  11. Ibrahim, Arwa (1 грудня 2019). Uncertainty remains as Iraq parliament accepts PM's resignation. Al Jazeera. Процитовано 1 грудня 2019.
  12. Gathright, Jenny (1 грудня 2019). Iraqi Parliament Accepts PM Adel Abdul-Mahdi Resignation, But Protesters Demand More. NPR.
  13. Sly, Liz (27 лютого 2007). VP survives assassination try in Iraq. Chicago Tribune (Baghdad). Процитовано 27 грудня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.