Аймо Каяндер

Аймо Каяндер (фін. Aimo Kaarlo Cajander 4 квітня 1879, Нюстад, Велике князівство Фінляндське21 січня 1943, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політичний діяч, 8-ий, 10-ий і 22-ий прем'єр-міністр Фінляндії, міністр оборони Фінляндії, ботанік.

Аймо Каяндер
фін. Aimo Cajander
Аймо Каяндер
8-ий прем'єр-міністр Фінляндії
2 червня 1922  14 листопада 1922
Попередник Юго Веннола
Наступник Кюйості Калліо
10-ий прем'єр-міністр Фінляндії
18 січня 1924  31 травня 1924
Попередник Кюйості Калліо
Наступник Лаурі Інґман
Міністр оборони Фінляндії
22 грудня 1928  16 серпня 1929
Попередник Яло Лагденсуо
Наступник Юго Ніюкканен
Народився 4 квітня 1879(1879-04-04)[1][2][3]
Уусікаупункі, Південно-західна Фінляндія, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер 21 січня 1943(1943-01-21)[1][2][3] (63 роки)
Гельсінкі, Фінляндія[1]
Відомий як ботанік, політик, лісознавець, викладач університету, письменник
Місце роботи Гельсінський університет
Країна Фінляндія
Освіта Гельсінський університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Alma mater Гельсінський університет, Мюнхенський університет
Політична партія Національна прогресивна партія
Нагороди

honorary doctorate of the University of Natural Resources and Life Sciences, Viennad (1924)

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

8-ий, 10-ий і 22-ий прем'єр-міністр Фінляндії, міністр оборони Фінляндії.

Батько завідував школою, викладав природознавство, підтримував у сина інтерес до природи.

У 1901 Аймо Каяндер закінчив Гельсінський університет, отримавши ботанічну освіту.

Відразу після закінчення університету молодому вченому було доручено проведення складної наукової експедиції Російської академії наук. Експедиція пройшла ділянку річки Олени від Качуги до низин. На невеликому баркасі Каяндер з помічниками спускалися за течією річки, зупиняючись кожні 30-40 кілометрів і досліджуючи ліс на глибину 10-15 км. Саме тут Каяндер зібрав матеріал, за яким пізніше створив свою, революційну для науки, систему класифікації лісів. Надалі займався вивченням лісів Фінляндії[4], в 19111934 був професором лісівництва, в 19341943 — Генеральним директором Лісопаркової служби Фінляндії.

У політику прийшов у 1922, коли президент Каарло Стольберг призначив його прем'єр-міністром, вдруге Каяндер зайняв посаду прем'єра в грудні 1924, обидва терміни його прем'єрства були нетривалі.

У 1927 Каяндер вступив у Національну прогресивну партію, а з 1933 по 1943 був її головою.

У 1928 — призначений міністром оборони.

1929 — обраний в парламент Фінляндії. Коли Кюесті Калліо був обраний президентом в 1937, він доручив Каяндеру як лідеру Національної прогресивної партії сформувати уряд більшості. Каяндер сформував коаліційний уряд з двох найбільших партій в парламенті — соціал-демократів і Аграрної ліги.

Каяндер вважав неможливим напад СРСР на Фінляндію, тому надавав недостатньо уваги оснащенню фінської армії. В армії Фінляндії того часу існував іронічний вислів «Мода Каяндера»: призовникам видавали лише ремінь, емблему на головний убір (для виконання норм Гаазької конвенції про права військовополонених) і, в кращому випадку, гвинтівки.

Після початку Зимової війни Аймо Каяндер був відправлений у відставку[5].

Наукова діяльність

Період інтенсивної наукової діяльності Каяндер продовжувався лише з 1903 по 1913[6], однак за цей термін він зумів зробити ряд видатних відкриттів.

В ході своїх типологічних досліджень він виявив, що на півночі Європейської частини Російської імперії та в Сибіру існують ботанічні асоціації, схожі практично за всіма ознаками, крім одного: домінуючі види в них різні, хоча і близькі один до одного. Так, наприклад, в Європі це була ялина звичайна — в Сибіру ялина сибірська, в Європі двохкісточник — в Сибіру бекманія. Таким чином, ним було відкрите явище конвергенції на фітосоціологічному рівні. Такі асоціації Каяндер назвав вікаруючими, пізніше їм дали назву ізоценозів.

Також Каяндер одним з перших усвідомив важливість для фітосоціологічних досліджень територій річкової заплави. Так як повіні щороку проходять по-різному, то рослинність заплав досить мобільна і мінлива, в залежності від умов конкретного року. Однак Каяндер показав, що в подібних чергуваннях заплавних асоціацій залишається певний порядок, який визначається двома факторами: висотою над рівні води і інтенсивністю відкладення намулу.

Одним з найважливіших наукових досягнень Каяндера є створення системи класифікації лісів. Він запропонував класифікувати ліси за видами не основного, деревного ярусу, а за видами нижніх ярусів — ґрунтового, трав'яного, кущового. Індикаторні рослини з цих ярусів, як виявилося, мають набагато більш вузький екологічний діапазон, що дозволяє набагато точніше описувати конкретні біоценози, ніж спираючись тільки на дерева, здатні утворювати найрізноманітніші угруповання.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131753703 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. https://boku.ac.at/universitaetsleitung/rektorat/stabsstellen/oeffentlichkeitsarbeit/themen/ehrentraegerinnen/ehrendoktorinnen/cajander
  4. Cajander’s Theory of Forest Types[недоступне посилання з Май 2019] Barrington Moore — Ecology: Vol. 8, No. 1, pp. 135—137.
  5. Ministerikortisto. Valtioneuvosto. Архів оригіналу за 2 травня 2009.
  6. Работнов Т.А. {{{Заголовок}}}. — М., 1995. — С. 52.

Література

  • Линник Ю.  // Flora Folumii : газета. Тольятти : Тольяттинское отделение Русского ботанического общества, 2015. № 152. С. 13—15.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.