Акторно-мережева теорія

Акторно-мережева теорія (англ. Actor-network theory, ANT) відома також як «соціологія перекладу» (англ. sociology of translation) — підхід в соціальних дослідженнях, що спочатку виник в області досліджень науки і технологій (STS) , який розглядає об'єкти (артефакти, технічні комплекси, тварин та ін.) як діючі одиниці соціальних стосунків.

Антропологія
Категорія • Портал

Цей підхід є одним з найвідоміших і спірних в соціальній теорії. Його прибічники вимагають розглядати не-людей (англ. nonhumans) як діючих агентів в соціальних системах і стосунках. Створений Мішелем Каллоном, Бруно Латуром і Джоном Ло, підхід може бути точніше описаний як «матеріально-семіотичний». Це означає, що він однаковим чином описує стосунки, які є як матеріальними (між речами), так і семіотичними (між поняттями).

Акторно-мережева теорія є концептуальною основою для вивчення колективних соціотехнічних процесів. Її прибічники припускають, що функціонування науки принципово не відрізняється від функціонування інших соціальних явищ. Виробництво наукових знань вони не пояснюють ні через природу (науковий реалізм), ні через культуру (соціальний конструктивізм). Замість цього вони вважають, що наука є процесом гетерогенної інженерії в якому соціальні, технічні, концептуальні і текстуальні компоненти сполучені разом і трансформовані (чи перекладені). Як і інші антиессенціалістські підходи, акторно-мережева теорія не робить відмінностей між науками (знаннями) і технологіями (артефактами). Так само, її прибічники не погоджуються з протиставленням суспільства і природи, істини і брехні, процесів і структур, тексту і контексту, людського і нелюдського, знання і влади. Все, що прийнято називати природою, суспільством, суб'єктивністю, структурою, фактом і вигадкою — усе це робиться в результаті спільної активності людей і не-людей (nonhumans). Наука, таким чином, з'являється як мережа гетерогенних елементів, сполучених набором різноманітних практик.

Див. також

Література
  • Callon, Michel. 1986. «Some Elements of a Sociology of Translation: Domestication of the Scallops and the Fishermen of St. Brieuc Bay.» In Power, Action, and Belief: A New Sociology of Knowledge? edited by J. Law. London: Routledge & Kegan Paul.
  • Callon, Michel. 1986. «The Sociology of an Actor-Network: The Case of the Electric Vehicle.» In Mapping the Dynamics of Science and Technology: Sociology of Science in the Real World, edited by M. Callon, J. Law, and A. Rip. Houndmills, UK: Macmillan.
  • Latour, Bruno. 1987. Science in Action: How to Follow Scientists and Engineers through Society. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  • Latour, Bruno. 1988. The Pasteurization of France. Cambridge, MA: Harvard University Press.
  • Latour, Bruno. 1999. «On Recalling ANT.» In Actor Network Theory and After, edited by J. Law and J. Hassard. Malden, MA: Blackwell.
  • Law, John. 1992. «Notes on the Theory of Actor-Network: Ordering, Strategy and Heterogeneity.» Systems Practice 5:379-93.
  • Latour, Bruno. 1999. «After ANT: Complexity, Naming, and Topology.» In Actor Network Theory and After, edited by J. Law and J. Hassard. Malden, MA: Blackwell.
  • Латур Б. Пересборка социального: Введение в акторно-сетевую теорию = Reassembling the Social: An Introduction to Actor-Network-Theory. — N. Y. : Oxford University Press, 2005. — 301 p. — ISBN 978-0-19-925604-4.
  • Логос: философско-литературный журнал. 2017. №1 (рос.). Издательство Института Гайдара. Процитовано 28 квітня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.