Алессандро Пліццарі

Народився 12 березня 2000 року в місті Крема. Вихованець футбольної школи клубу «Мілан». 2017 року для отримання ігрової практики був відданий в оренду в клуб Серії Б «Тернана»[2], в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату. Після повернення у «Мілан» у 2018 році став четвертим воротарем команди після Джанлуїджі Доннарумми, Пепе Рейни та Антоніо Доннарумми.

Влітку 2019 року був знову відданий в оренду до представника Серії B, яким цього разу став «Ліворно».

2015 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 29 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 27 голів. Він був основним воротарем на чемпіонаті Європи 2016 року серед юнаків до 17 років, де Італія не вийшла з групи, а також на чемпіонаті Європи 2018 року серед юнаків до 19 років, де Італія стала фіналістом турніру[3].

З 2017 року залучався до складу молодіжної збірної Італії. Того ж року поїхав з командою до 20 років на молодіжний чемпіонат світу, будучи дублером Андреа Дзакканьо, тому зіграв лише в матчі за 3-тє місце, де відбив два післяматчевих пенальті і допоміг команді здобути бронзові медалі. А вже на наступний чемпіонат світу 2019 року у Польщі Пліццарі поїхав як основний воротар.

Не пропустив жодного м'яча у своїх трьох перших іграх на турнірі, згодом у його ворота двічі відзначилися малійці на стадії чвертьфіналів, а у півфінальній грі проти майбутніх переможців змагання, збірної України, пропустив лише одного разу, чого, утім, виявилося достатньо аби до фіналу молодіжного мундіалю пройшли саме суперники італійців.