Гдиня

Гди́ня (пол. Gdynia) — місто на півночі Польщі в Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки. Розташована в Кашубії, у Гданській Померанії, Гдиня є частиною міської агломерації разом з Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Гдиня
Gdynia
герб Ґдині прапор Ґдині
Гдиня
Основні дані
54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д.
Країна Польща
Адмінодиниця Поморське воєводство
Гданське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Гданськ, Картузький повіт, Сопот, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди ?
Засновано приблизно 1253
Статус міста 1926
Площа 135,14 км²
Населення 249138 (2011)
· густота 1852 (2008[1]) осіб/км²
Агломерація 1 080 700
Висота НРМ 0-205,7  м
Водойма Балтійське море
Назва мешканців пол. gdynianin[2] і пол. gdynianka[3]
Міста-побратими Клайпеда (12 січня 1993)[4][5], Ольборг (1966)[6], Барановичі (6 лютого 1993)[7][8], Бруклін, Хайкоу, Калінінград, комуна Карлскруна (1990)[9], Котка (1961)[10][11], Крістіансанн, Kunda Cityd (2001)[12], Лієпая (1999)[13], Плімут (11 вересня 1976)[14][15][16], Сіетл (22 квітня 1994)[17][18], Балтійськ, Кіль (25 липня 1985)[19][20], Члухув (19 червня 2008), Руставі (29 березня 2010)[21][22], Ольборг (1966), Карпач
Телефонний код (48) 58
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GA
GeoNames 3099424
OSM ↑130975 ·R (Поморське воєводство, Гданське воєводство)
Поштові індекси 81-000 до 81-919
Міська влада
Мер міста Wojciech Szczurekd
Вебсайт gdynia.pl
Мапа
 Гдиня у Вікісховищі

Назва

Географія

Клімат
Клімат Гдині (1976—2010)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13,7 11,2 16,0 24,8 30,2 32,1 34,7 29,3 28,5 22,1 15,2 14,1 34,7
Середній максимум, °C 2,0 2,8 6,2 11,6 16,8 20,4 22,7 22,5 18,4 12,2 7,6 4,3 12,3
Середня температура, °C −0,6 0,35 2,25 7,65 12,0 15,9 18,75 18,5 15,1 9,25 5,65 2,45 8,94
Середній мінімум, °C −3,2 −2,1 −1,7 3,7 7,2 11,4 14,8 14,5 11,8 6,3 3,7 0,6 5,6
Абсолютний мінімум, °C −21,2 −12,6 −13,9 −4,6 −2,3 4,7 9,2 7,7 −4,6 −3,8 −5,2 −14,5 −21,2
Норма опадів, мм 46.6 40.6 47.7 36.6 60.1 59.6 72.5 74.9 71.2 68.7 61.2 57.8 696.6
Днів з дощем 15 11 13 13 16 15 16 17 14 18 19 16 183
Днів зі снігом 11 13 10 2 0 0 0 0 0 1 6 7 50
Вологість повітря, % 82 86 79 69 63 69 71 72 82 83 84 87 77
Джерело: myweather2[23]

Історія

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Гдині, згадується з 1209 року. В цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії .

У 1380 власник села, яке стало пізніше Гдинею, Пітер з Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382—1772 років Гдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Гдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів . Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі 990—1308.

У 1309—1310 завойована Тевтонським Орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772, у складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.

У 1870, село Gdingen мало приблизно 1,200 мешканців. Гдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем з декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Гдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Гдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії, стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського порту

Рішення побудувати головне портове місто в селі Гдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потребу в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Гдині було розпочато в 1921, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт про будівництво портового міста Гдиня 23 вересня 1922. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Гдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923.

Гдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Гдині, який в кінці 1925 побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірсу, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального Індустріального Регіону. До кінця 1930 були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як наприклад термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10,000 тонн (1924) до 2,923,000 тонн (1929). В цей час Гдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931—1939 роки гавань Гдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 Гдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 мільйонів тонн, що становило 46 % польської зовнішньої торгівлі. У 1938 верф Гдині почала будувати її перше морське судно.

Гдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього німецького племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 і перетворена на філію кільської верфі ('Deutsche Werke Kiel A.G.'). Гдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і верф, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста в значній мірі було знищено при відступі німецьких військ у 1945 (90 % з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору 'Gotenhafen', підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Гдиня після II Другої Світової війни

28 березня 1945, Гдиня була зайнята радянськими військами і увійшла до польського Гданського воєводства.

4-го грудня 1999, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн.[24]

Порт Гдиня
Регата великих вітрильників 2003; Stad Amsterdam, Дар Молоді і Дар Помор'я.
  • Статистика перевантаження
    • 1924: 10,000 тонн
    • 1929: 2,923,000 тонн
    • 1938: 8,700,000 тонн
    • 2002: 9,365,200 тонн
    • 2003: 9,748,000 тонн
    • 2004: 10,744,000 тонн
    • 2005: 12,230,000 тонн
    • 2006: 14,199,000 тонн
    • 2007: 17,025,000 тонн

Населення і площа
Рік Населення Площа
1870 1200
1920 1300
1926 12,000 6 км²
1939 127,000 66 км²
1945 70,000 66 км²
1960 150,200 73 км²
1970 191,500 75 км²
1975 221,100 134 км²
1980 236,400 134 км²
1990 251,500 136 км²
1994 252,000 136 км²
1995 251,400 136км²
2000 255,420 135.49 км²
2003 251,000 136 км²

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 118549 20703 81920 15926
Жінки 130589 19542 76944 34103
Разом 249138 40245 158864 50029

Населення за роками:

Міста-побратими

Гдиня утримує відносини з такими містами:

Місто Держава Рік підписання документу
Ольборг  Данія 1987
Барановичі  Білорусь 1993
Бруклін  США 1991
Хайкоу  КНР 2006
Калінінград  Росія 1994
Карлскруна  Швеція 1990
Кіль  Німеччина 1985
Клайпеда  Литва 1993
Котка  Фінляндія 1988
Крістіансанн Норвегія 1991
Кунда  Естонія 2001
Лієпая  Латвія 1999
Плімут  Велика Британія 1976
Сієтл  США 1994

Транспорт
Міський тролейбус

У Гдині є міський тролейбус.

Пасажирські перевезення між Гдинею і іншими містами Труймяста забезпечують спеціальні електрички. Є вузлова пасажирська залізнична станція Гдиня-Головна.

Відомі люди

Див. також

Примітки
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  2. https://sjp.pwn.pl/so/gdynianin;4436531.html
  3. https://sjp.pwn.pl/so/gdynianka;4436532.html
  4. https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
  5. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
  6. http://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/gdynia-polen
  7. http://gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/baranowicze,341504
  8. https://www.intex-press.by/2017/06/20/dvadtsat-tri-gorodov-pobratimov-baranovichej-chto-my-o-nih-znaem/
  9. https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
  10. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
  11. http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
  12. https://viru-nigula.ee/documents/7609076/0/Viru_Nigula_PROFIIL_01.08.2018.pdf/474c2a93-c5d7-4e80-a771-f967335a08eb?version=1.0&inheritRedirect=true
  13. https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
  14. http://www.visitoruk.com/Plymouth/20th-century-T1342.html
  15. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/plymouth,341488
  16. https://www.plymouthherald.co.uk/whats-on/whats-on-news/plymouths-twin-cities-charming-things-3667510
  17. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/seattle,341505
  18. http://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-21-sister-cities/gdynia
  19. https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Gdynia.php
  20. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kilonia,341490
  21. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
  22. https://rustavi.gov.ge/page/45
  23. my weather2. Weather 2. Процитовано 31 березня 2015.
  24. Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)

Джерела
  • (ed.) R. Wapiński, Dzieje Gdyni, Gdańsk 1980
  • (ed.). S. Gierszewski, Gdynia, Gdańsk 1968
  • Gdynia, in: Pomorze Gdańskie, nr 5, Gdańsk 1968
  • J. Borowik, Gdynia, port Rzeczypospolitej, Toruń 1934
  • B. Kasprowicz, Problemy ekonomiczne budowy i eksploatacji portu w Gdyni w latach 1920—1939, Zapiski Historyczne, nr 1-3/1956
  • M. Widernik, Główne problemy gospodarczo-społeczne miasta Gdyni w latach 1926—1939., Gdańsk 1970
  • (ed.) A. Bukowski, Gdynia. Sylwetki ludzi, oświata i nauka, literatura i kultura, Gdańsk 1979
  • Gminy województwa gdańskiego, Gdańsk 1995
  • H. Górnowicz, Z. Brocki, Nazwy miast Pomorza Gdańskiego, Wrocław 1978
  • Gerard Labuda (ed.), Historia Pomorza, vol. I—IV, Poznań 1969—2003
  • (ed.) W. Odyniec, Dzieje Pomorza Nadwiślańskiego od VII wieku do 1945 roku, Gdańsk 1978
  • L. Bądkowski, Pomorska myśl polityczna, Gdańsk 1990
  • L. Bądkowski, W. Samp, Poczet książąt Pomorza Gdańskiego, Gdańsk 1974
  • B. Śliwiński, Poczet książąt gdańskich, Gdańsk 1997
  • Józef Spors, Podziały administracyjne Pomorza Gdańskiego i Sławieńsko-Słupskiego od XII do początków XIV w, Słupsk 1983
  • M. Latoszek, Pomorze. Zagadnienia etniczno-regionalne, Gdańsk 1996
  • B. Bojarska, Eksterminacja inteligencji polskiej na Pomorzu Gdańskim (wrzesień-grudzień 1939), Poznań 1972
  • K. Ciechanowski, Ruch oporu na Pomorzu Gdańskim 1939—1945., Warszawa 1972

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гдиня

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.