Альберт Монивид

Альберт[2] Мониви́д, чи Во́йцех Монивид (лит. Vaitiekus Manvydas; близько 1360 — близько 1424) литовський боярин, староста віленський в 1396—1413 роках, воєвода віленський в 1413—1422 роках. Учасник Грюнвальдської битви. Засновник роду Монивидовичів.

Альберт Монивид
Псевдо Войтех Монивид, Войцех Монивид
Народився близько 1360
Помер близько 1424 (між 1423 і 1425[1])
Поховання Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Країна  Велике князівство Литовське
Учасник Велика війна 1409-1411
Титул староста віленський, воєвода віленський
Посада воєвода віленський і брацлавський старостаd
Рід Монивидовичі і Q106580484?
Батько Kailikind
Брати, сестри Юрій Гедигольд
У шлюбі з Юліанія Святославівна
Ядвіга
Діти син Іван
Герб

Життєпис

У джерелах вперше згадується в 1387/1389 роках, де разом з литовськими князями та іншими боярами поручився за Грицька Костянтиновича, який повстав проти князя Скиргайла Ольгердовича). Його батьком був литовський боярин Кайлікін (Койлікін;[1]) також Га(о)йлікін), рідним братом Юрій Гедигольд.

1407 року зробив фундуш для костелу Пречистої Діви Марії в Ошмянах: для його потреб віддав двох підданих. Один з гарантів мирного договору з тевтонцями, укладеного в Торуні 1 лютого 1411 року. До Городельській унії користувався власним гербом, під час унії 1413 року першим з литовських панів був прийнятий до шляхти гербу «Леліва». Після хрещення за католицьким обрядом отримав ім'я Войцех. 1422 року брав участь в укладенні Мельнського миру. Востаннє згаданий в джерелах 1423 року: фундатор виготовлення і встановлення вівтаря святих Войцеха та Юрія для Віленської латинської катедри (як своєї родової гробниці), для чого надав своє село Гуделе пол. Gudele) в Ошмянському повіті, доми у Вільнюсі, доходи з інших маєтків.[1]

Був похований в збудованій ним самим каплиці у Віленській латинській катедрі, відомій як Монивидівська.

Відомо про три його печатки: одна, датована 1398 роком з написом SIGILL ALBRECI MONEWID; друга, з 1410 року з написом + s. alberti: capit: de: vilna; третя — з 1419 року, з гербом «Леліва».

Сім'я

Першою дружиною В. Монивида була смоленська княжна Юліанія — донька великого князя Смоленського Святослава Івановича і, можливо, сестра дружини Вітовта Анни. Ймовірно, від цього шлюбу мав сина Івашка. Другий шлюб уклав з Ядвігою невідомого походження, якою могла бути Ядвіга Гловачівська, чия печатка серед інших стоїть під актом Городельської унії).

За версією Анни Крупскої (стаття в Польському біографічному словнику), першою дружиною була Ядвіга, з якою мав сина Івана (Івашка); другою [1]

Власність, посади

Користувався прихильністю князя Вітовта, від якого отримав у володіння безліч земель, багато поселень, в тому числі Геранени (інша назва — Суботники, Ошмянського повіту, 1396 року), Жупрани та Мірклішки (з 1403 року державив, з 1407 року став власником),[1] Брагін, Горволь та Любеч.[3] Був державцем у Браcлаві, де фундував церкву Матері Божої.

Див. також

Примітки

  1. Krupska A. Moniwid (Monwede, Moniwidus, Moniuidus, Monowyd, Monwid, Monywid) Wojciech h. Leliwa (zm. po r. 1423)… — S. 659.
  2. За традицією ім'я Альберт застосовувалося як латинський еквівалент польського імені Войцех.
  3. Юрій Ситий, Ігор Кондратьєв. Етапи існування Любецького замку В ХIV — ХVIІ ст. (за матеріалами археологічних досліджень Б. О. Рибакова)

Література

Посилання

Воєвода віленський
14131422
Наступник
Юрій Гедигольд
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.