Скиргайло Ольгердович

Скиргайло Ольгердович, Іван Скиргайло (лит. Skirgaila, пол. Skirgiełło, *бл.1354 — †11 січня 1397) — князь троцький (1382—1395), полоцький (1387—1397), князь київський (1395—1397). Великий князь Литовський (1386—1392). Син Великого литовського князя Ольгерда та його другої дружини княжни Уляни Тверської, рідний брат і найближчий помічник Владислава II Ягайла. По материнській лінії Скиргайло є правнуком короля Русі Юрія І Львовича та відповідно прапраправнуком короля Данила Романовича.

Скиргайло Ольгердович
Намісник Ягайла у Великому князівстві Литовському
1386 — 1392
Попередник: Ягайло
Наступник: Вітовт
Князь Полоцький
1377 — 1382
Попередник: Андрій Ольгердович
Наступник: Андрій Ольгердович
Князь Троцький
1382 — 1392
Попередник: Кейстут
Наступник: Вітовт
Князь Полоцький
1387 — 1397
Попередник: Андрій Ольгердович
Великий князь Київський
1395 — 1397
Попередник: Володимир Ольгердович
Наступник: Іван Ольгимонтович Гольшанський
 
Народження: 1354[1]
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Смерть: 1397
Київ, Київське князівство, Велике князівство Литовське[1]
Поховання: Києво-Печерська лавра
Рід: Гедиміновичі
Батько: Ольгерд[1]
Мати: Ульяна Тверська[1]

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1384 року Скиргайло воював з Тевтонським орденом і повернув зайняті орденом Троки.

Проти нього було повстання литовської шляхти та князів близько 1387 року[2]. 1387 року Скиргайло переміг Святослава, князя Смоленського, й одержав за те Полоцьк і багато інших земель, в 1388 році став намісником Литви, поставлений старшим над рештою братів і родичів.

У 1386—1392 роках був намісником польського короля Владислава II Ягайла у Великому князівстві Литовському. Через політику Ягайла на зближення Литви та Польщі на шкоду руській складовій союзу у Великому князівстві розпочалась громадянська війна (1389—1392).

1392 року його кузин — князь Вітовт — за допомогою Тевтонського ордену примусив Ягайла укласти Острівський мир, за яким Скиргайло, підкоряючись волі короля, поступився Вітовту Великим князівством, й з того часу допомагав йому у внутрішніх і зовнішніх війнах. Після угоди між Ягайлом і Вітовтом значною мірою втрачає вплив. За цією ж угодою, 1395 року, після усунення Володимира Ольгердовича, одержав Київське князівство.

Був православним, підтримував руські (українсько-білоруські) впливи у Великому Князівстві Литовському.

Помер у Києві, ймовірно, отруєний у Вишгороді на бенкеті Фоми (Фома Чернецъ изъ Уфовъ[3]) — митрополичого намісника собору святої Софії. За одними літописними даними, через 7 днів після бенкету, був похований біля гробу Феодосія Печерського у церкві Печерської Богородиці Києво-Печерського монастиря. Державцем Київського князівства Вітовт призначив князя Івана Ольгимонтовича.[3]

Див. також

Примітки
  1. Скиргайлло // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXX. — С. 199.
  2. Krupska Anna. Moniwid (Monwede, Moniwidus, Moniuidus, Monowyd, Monwid, Monywid) Wojciech h. Leliwa (zm. po r. 1423) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 658—659. (пол.)
  3. Извлеченіе изъ древнихъ Литовскихъ лѣтописей и изъ Русскихъ лѣтописныхъ сводовъ / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 34.

Джерела та література

Посилання
Попередник
Андрій Полоцький		 Князь Полоцький
1377-1381		 Наступник
Андрій Полоцький
Попередник
Кейстут		 Князь Троцький
1382-1392		 Наступник
Вітовт
Попередник
Ягайло		 Великий князь Литовський
1386-1392		 Наступник
Вітовт
Попередник
Андрій Полоцький		 Князь Полоцький
1387-1397
вдруге		 Наступник
 —
Попередник
Володимир Ольгердович		 Князь Київський
1395-1397		 Наступник
Іван Ольгимонтович
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.