Альгімантас Масюліс

{{Актор |bgcolour = |ім'я = Альгімантас Масюліс |зображення = Masyulis2.jpg |розмір = 200px |підпис = Актор Масюліс. Фото Г. Тер-Ованесова |ім'я_при_народженні = Альгімантас Масюліс |дата_народження = 10.7.1931 |місце_народження = село Сурдегіс, Литва |громадянство = СРСР → Литва |національність = литовець |рід_діяльності = актор театру і кіно | дата_смерті = 19.8.2008 |роки_діяльності = 1962—2002 |театр = [[Драматичний театр Паневежис]] (1948—1978), Каунаський академічний драматичний театр (з 1978) |посада = |дружина = |діти = |imdb_id = |сторінка_в_інтернеті = |провідні_ролі =

|нагороди =народний артист Литви (1974)

Командор ордена Великого князя Литовського Гядиминаса

}} Альгімантас Масюліс (лит. Algimantas Masiulis; 10 липня 1931 — †19 серпня 2008) — литовський актор, народний артист Литви (1974).

Життя і творчість

1951 року закінчив студію при Драматичному театрі в литовському місті Паневежис під керівництвом театрального режисера Юозаса Мильтініса.

Масюліс створив близько 160 ролей на театральній сцені і 100 ролей в кінофільмах. Як і більшість вихідців з окупованих балтійських країн, він частіше грав у російських стрічках «іноземців». Зніматися почав ще в середині 1950-х років, але популярність йому принесла роль Міколаса-Локіса у кінострічці " Ніхто не хотів умирати " — шедеврі литовської кінокласики. Серед сотні фільмів, в яких він знявся, — «Херкус Мантас», «Американська трагедія», «Політ через Атлантику», «Щит і меч», «Діаманти для диктатури пролетаріату», «Місія в Кабулі», «Острів скарбів», «Крах інженера Гаріна», «Блакитний карбункул» та інші.

Останньою роллю в кіно був діалог з кінорежисером Раймондасом Вабуласом в документальному фільмі «Встигли вчасно поговорити» (2006).

Лауреат багатьох литовських і російських нагород, нагороджений зокрема вищим орденом Литви — орденом Великого князя Литовського Гедиміна.

В останній період життя актор написав спогади «Тема: завжди є можливість», займався акварельним живописом. На схилі життя боровся з раком, переніс важку операцію кишківника. Похований на Петрашунському цвинтарі Каунаса.

Фільмографія

1957 — «Ігнотас повернувся додому» — офіцер
1957 — «Потонулий»
1959 — «Юлюс Яноніс» — Вацекас
1959 — «Адам хоче бути людиною» — кельнер
1962 — «Кроки в ночі» — Кузмінскас
1964 — «Хроніка одного дня» — Венцкус
1966 — «Ніхто не хотів помирати» — Миколас Локіс
1966 — «Чуже ім'я» — Йохан, капітан абвера
1967 — «Ночі без ночівлі» — Мечис
1968 — «Почуття» — Фердинанд
1968 — «Сини батьківщини»
1968 — «Щит і меч» — Віллі Шварцкопф
1969 — «Рокіровка в довший бік»
1971 — «Місія в Кабулі» — Герхард Епп
1971 — Острів скарбів — сквайр Трелоні
1972 — «Геркус Мантас» — вікінг Саміліс
1972 — «Це солодке слово — свобода!» — Перес
1972 — «Круг»
1973 — «Особа в штатському»
1973 — «Крах інженера Гаріна» — Штуфен
1975 — «Діаманти для диктатури пролетаріату» — Нолмар, резидент німецької розвідки
1975 — «Час її синів» — Литовко
1975 — «Стріли Робін Гуда» — лицар Гай Гісборн
1975 — «Дума про Ковпака» — Фрідріх Крюгер
1977 — «Доля» — штурнбанфюрер Зольдинг
1977 — «Озброєний і дуже небезпечний» — адвокат Старботтл
1977 — «Недільна ніч» — Криница, вчитель
1977 — «Обмін» — Жилюс
1977 — «Зустріч на далекому меридіані» — Хенкел
1977 — Вітер «Надєжди» — закордонний вулканолог
1978 — «Фортеця» — фон Ерліх
1978 — «Оксамитовий сезон» — Бернард
1978 — «Життя Бетховена» — Стефан Брейнинг
1978 — «Змилуйся над нами» — батько Гядимінуса
1979 — «Останнє полювання» — Стюарт
1979 — «Блакитний карбункул» — Шерлок Холмс
1979 — «Антарктична повість» — Пухов
1979 — Викрадення «Савойї» — Макс Абендрот
1980 — «Факт» — Старий Пяцюконіс
1981 — «34-й швидкий» — Борис
1981 — «Чорний трикутник» — Федір Карлович Кербель
1981 — «Американська трагедія» — адвокат Джефсон
1982 — «Післязавтра, опівночі» — Бартлей
1982 — «Медовий місяць в Америці» — Кукаускас
1982 — «Якщо ворог не здається...» — генерал Манштейн
1982 — «Літо закінчується восени» — Якимкус
1983 — «Я, син трудового народу» — Вірхов
1983 — «Політ через Атлантичний океан» — Машльонас
1983 — «Балада про доблесного лицаря Айвенго» — принц Джон
1983 — «Водій автобуса» — професор
1984 — «Європейська історія» — Коллер
1985 — «Улюбленець публіки» — директор цирку
1985 — «Чорна стріла» — Бенет Геч
1985 — «Софія Ковалевська» — Карл Веєрштрас
1985 — «Перемога» — президент США Гаррі Трумен
1986 — «Таємниці мадам Вонг» — Стен
1986 — «Чічерін» — Локкарт, англійський дипломат-шпигун
1986 — «Перехоплення»
1986 — «Замах на ГОЕЛРО» — Габт
1986 — «Лермонтов» — Клейнміхель
1986 — «Гра хамелеона» — барон
1987 — «У нетрях, де ріки біжать…» — Кассіді
1987 — «Недільний день в пеклі»
1989 — «Рідні береги» — іноземець похилого віку
1989 — «Вхід до лабіринту» — барон Фуггер
1992 — «Серця трьох» — містер Ріган
2000 — «Каменська. Збіг обставин» — Дорман
2004 — «Каунаський блюз» — Вільгельм
2006 — «Встигли вчасно поговорити» (документальна кінострічка)

Джерела

http://www.kommersant.ru/Doc-y/1013489 (Помер актор Альгімантас Масюліс, російською)
http://www.aif.ru/culture/article/20443 («Аргументи і Факти», стаття «Головний фашист Союза» мріяв зіграти Дон Кіхота ")
Альгимантас Масюлис на сайте Кино-Театр. Ру

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.