Альнілам

Альнілам є 30-ю за яскравістю зорею на небі (4-ю за яскравістю в сузір'ї Оріона) та блакитно-білим надгігантом. Разом з зорями Мінтака та Альнітак вона утворює Пояс Оріона, відомий під різними іменами у багатьох стародавніх культурах. Альнілам є середньою зорею Пояса. Зоря сягає найвищої точки в небі близько півночі 15 грудня.

Альнілам разом з іншими зорями Поясу входить до розсіяного скупчення Collinder 70[9], якщо використовувати відстань до зорі у 412 парсек, та за ним, якщо використовувати відстань у 606 парсек.

Зоря є змінною типу α Лебедя, з амплітудою зміни яскравості від +1,64 до +1,74 видимих зоряних величин. З 1943 року спектр цієї зорі слугує як одна зі стабільних якірних точок для класифікації інших зір[4]. Альнілам є також однією з 58 зір, які використовуються у астрономічній навігації. Через її відносно простий спектр, зорю використовують для вивчення міжзоряного середовища.

З урахуванням її маси та віку, протягом наступного мільйона років Альнілам ймовірно перетвориться у червоного надгіганта і далі вибухне надновою. Зоря оточена молекулярною хмарою — NGC 1990, яку вона підсвічує, утворюючи відбивну туманність. Її зоряний вітер може сягати швидкості до 2000 км/с, тобто зоря втрачає масу у 20 мільйонів разів швидше ніж Сонце[8].

Щодо характеристик Альнілам єдиної думки не має. Кроутер та колеги на основі моделювання зоряного вітру та атмосфери зорі 2006 року отримали світність у 275 000 світностей Сонця (L_☉), ефективну температуру 27 000 K та радіус у 24 радіусів Сонця (R_☉)[8]. Сеарл та колеги, використовуючи код CMFGEN для аналізу спектру зорі 2008 року, вирахували світність на рівні 537 000 L_☉, ефективну температуру 27 500 ± 100 K та радіус 32,4 ± 0,75 R_☉[6]. Аналіз спектру та віку зір-членів зоряної асоціації Orion OB1 дає масу у 34,6 мас Сонця (40,8 M_☉ на час перебування на головній послідовності) та вік у 5,7 мільйонів років[10].

Більш недавній детальний аналіз Альнілам на різних довжинах хвиль дає дуже високу світність, радіус та масу, якщо використовувати значення відстані до зорі у 606 парсек, яке було запропоновано новим скороченням Гіппаркоса[1]; наприклад, за такої відстані яскравість визначена на рівні 863 000 L_☉, яка є найбільшою коли-небудь розрахованою для зорі[7]. Якщо ж використати більший паралакс з початкового скорочення Гіппаркоса, відстань до зорі обраховується на рівні 412 парсек[11], що відповідно дає фізичні параметри, більш узгоджені з раннішими публікаціями.

Назва Альнілам походить з арабського النظام аль-нізам, спорідненого до слова نظم назм «намисто з перлів». Інші написання — Альніхан та Альнітам[12], всі три варіанти ймовірно є наслідками помилок при транслітерації або копіюванні[13].

Пояс Оріона

ОріонАльнілам є середньою з трьох зір пояса.

Три зорі Пояса Оріона разом були разом відомі під багатьма іменами протягом історії людства у різних культурах. Арабські назви включають Аль Ніджад ('Пояс'), Аль Насак ('Лінія'), Аль Алькат ('Золоті Зерна (чи Горіхи)') та у сучасній арабській — Аль Мізан аль Хакк ('Точний промінь вагів').

У китайській міфології вони також були відомі як «Зважуючий промінь»[12]. Також у Китаї Пояс був відомий як дім Трьох Сестер (спрощ.: 参宿; кит. трад.: 參宿; піньїнь: Shēn Xiù), один з 28 домів китайських сузір'їв. Це один з західних домів Білого Тигра.

У дохристиянській Скандинавії, Пояс був відомий як куделя (вертикальна частина прядки) Фріґґ або куделя Фрейї[14]. Схожими за змістом середньовічними європейськими назвами, походженням з Біблії, були Посох Якова та Посох Петра, а також Три Маги чи Три Королі. У фінській міфології Пояс відомий як коса Вяйнямьойнена (Калевала) та Калеванський меч[12].

Народ Сері з північно-західної Мексики називає Пояс Hapj (слово на позначення мисливця), який складається з трьох зір: Hap (муловий олень), Haamoja (вилоріг), and Mojet (товсторіг). Hap розташований посередині та застрелений мисливцем, його кров накрапала на острів Тібурон[15].