Алі ібн Саїд
Алі I (*علي بن سعيد البوسعيد; 1854 — 5 березня 1893) — 4-й султан Занзібару в 1890—1893 роках. За його правління держава визнала протекторат Великої Британії.
| Алі ібн Саїд | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1854 Маскат, Оман |
| Помер |
5 березня 1893 Унгуджа, Занзібар, Танзанія |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Занзібарський султанат |
| Діяльність | політик |
| Посада | Sultan of Zanzibard |
| Рід | Бусаїди |
| Батько | Саїд бін Султан |
Життєпис
Походив з династії Бусаїдів. Син Саїда ібн Султана, володаря Маскату і Занзібару. Народився 1854 року на Занзібарі. Про діяльність до отримання влади відсутня.
1890 року після смерті брата Халіфи став султаном Занзібару. На той час султанат перестав бути вагомою силою в регіоні. В тому ж році Німецька імперія і Велика Британія уклали Занзібарський договір, за яким Занзібар потрапляв під британський протекторат. Султан Алі погодився з умовами цього договору. Погодився прийняти конституції. На Занзібарі оселився британський консул, який фактично перебрав владу.
1892 року султан вимушений був погодитися на передачу Італії міста Могадішо, Марка, Варшейх, Барава в області Бенадір. Тим самим султанат втратив останні землі на Африканському континенті. Помер 1893 року. Британський уряд сприяв призначенню на трон Занзібара представника оманської гілки династії Бусаїдів — Хамада ібн Тувайні.
Джерела
- Heinrich Loth: Geschichte Afrikas von den Anfängen bis zur Gegenwart, Teil II, Afrika unter imperialistischer Kolonialherrschaft und die Formierung der antikolonialen Kräfte 1884—1945. Seite 31f. Akademie-Verlag, Berlin 1976