Амбари (станція)

Амбáри — вузлова вантажно-пасажирська проміжна залізнична станція 5-го класу Сумської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці. Розташована на двоколійній неелектрифікованої лінії Білопілля Баси між станціями Головашівка (8 км) та Вири (7 км) у селищі Амбари Білопільського району Сумської області. Від станції відгалужена лінія до станції Віринський Завод[1].

Станція Амбари

Білопілля Баси
Амбари Віринський Завод
Південна залізниця
Сумська дирекція
с. Амбари

51°00′06″ пн. ш. 34°27′51″ сх. д.
Рік відкриття 1907 (115 років)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) острівна та бічна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 324
Відстань до Білопілля, км 23
Відстань до Басів, км 36
Відстань до Віринського Заводу, км 9
Код станції 444910 ?
Код «Експрес-3» 2204495 ?
Послуги  
Амбари

Історія

Станція відкрита 1907 року разом з будівництвом ділянки Ворожба  Суми Харків, коли виникла потреба з'єднати цукровий завод у селищі Миколаївка з мережею залізниць. Через чотири роки, 1911 року, побудували коротку відгалужену лінію до станції Віринський Завод, з того часу станція є вузловою, цьому сприяв відомий цукрозаводчик Павло Іванович Харитоненко.

Історичний вокзал зберігся до наших днів: яскраво-зелена прямокутна будівля практично цілком позбавлена декору й швидше нагадує житловий будинок, але наявність рустики робить його більш яскравим і виразним.

Багато джерел вказують, що вокзал побудований 1964 року, але це не відповідає дійсності. Під час Другої світової війни станція анітрохи не постраждала, збереглися фотографії 1940-х років минулого століття, де є можливість побачити практично той же вокзал, що й нині. На початку 2000-х років будівля була реконструйована, повністю перероблений дах. Найстарішою будівлею на станції є унікальна дерев'яна водонапірна башта. Вона невелика, пофарбована у зелений колір, як і вокзал.

Пасажирське сполучення

На станції Амбари зупиняються лише приміські поїзди у напрямку Ворожби, Сум, Віринського Заводу.

Пасажирські поїзди далекого сполучення на станції не зупиняються.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. М. : Транспорт, 1981. — С. 20. — 100 000 прим.(рос.)

Примітки

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.