Амброз Бірс

Амброз Бірс
англ. Ambrose Bierce
Фото Амброза Бірса 1866
Ім'я при народженні Амброз Ґвіннетт Бірс
Псевдо Дод Ґрайл (англ. Dod Grile), Мільтон Слоулак (англ. J. Milton Sloluck), Вільям Герман (англ. William Herman)
Народився 24 червня 1842(1842-06-24)[1][2][…]
Меґс, Огайо, США
Помер 1914
Чіуауа, Мексика
Поховання невідомо
Громадянство США
Національність американець
Діяльність журналіст, письменник
Сфера роботи література
Мова творів англійська
Роки активності 18671912
Напрямок реалізм, романтизм, готика
Жанр воєнна проза, містика, жахи, сатира, репортаж, публіцистика, поезія
Magnum opus збірки оповідань і новел «Історії про військових і цивільних» (англ. Tales of Soldiers and Civilians), «Чи таке можливо?» (англ. Can Such Things Be?), «Словник від Лукавого» (англ. The Devil's Dictionary)
Конфесія християни
Батько Marcus Aurelius Bierced[3]
Мати Laura Sherwoodd[3]
У шлюбі з Mary Ellen Dayd
Автограф
Сайт: Академічний вебсайт Дона Свейна, присвячений життю і творчості Амброза Бірса

 Амброз Бірс у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Амброз Ґвíннетт Бірс (англ. Ambrose Gwinnett Bierce; 24 червня 1842 зниклий безвісти після 26 грудня 1913) американський письменник і журналіст, провідний публіцист-сатирик свого часу, поет. Автор короткої прози, нарисів, есе, бувальщин і байок, поезій. Найбільше відомий завдяки своїм військовим (збірка «Історії про військових і цивільних» (англ. Tales of Soldiers and Civilians), 1891) і містичним / страшним оповіданням (збірка «Чи таке можливо?» (англ. Can Such Things Be?), 1893; «Фантастичні казки» (англ. Fantastic Fables), 1899), сатиричного «Словника від Лукавого» (англ. The Devil's Dictionary, 1906).

Учасник Громадянської війни у США, відзначався своєрідною репортерською різкістю, непоступливістю і прямолінійністю, які виявлялися не лише в його статтях та есе, а й у художній прозі і поезії. Через це він заробив прізвисько «Безщадний Бірс» (англ. Bitter Bierce). У старшому віці підтримував і заохочував молодих літераторів, таких як поет Джордж Стерлінґ (1869—1926) і автор страшних оповідань Вільям Чемберз Морроу (1854—1923).

Наприкінці життя Амброз Бірс, розбитий особистими трагедіями (передчасна смерть двох синів, розлучення з дружиною, проблеми з роботодавцями), вирушив до Мексики, де саме точилася громадянська війна. Останній його лист додому був датований 26 грудня 1913 р., після чого письменник зник у невідомому напрямку. Місце і час смерті Амброза Бірса достеменно невідомі.

Його літературна спадщина одержала високу оцінку у сучасників і наступників. Бірс вважається взірцевим майстром короткої прози, а його оповідання «Випадок на мосту через совину річку» (англ. An Occurrence at Owl Creek Bridge, 1890) вважається класикою американської літератури.

Біографія

Народження і перші роки життя

Дж. Г. І. Партінґтон. Портрет Амброза Бірса

Народився в урочищі Горс-Кейв-Крик, яке розташоване на сході округу Меґс, штат Огайо у родині освічених фермерів Мáркуса Аврéліуса Бірса (англ. Marcus Aurelius Bierce, 17991876) і Лóри Шéрвуд Бірс (англ. Laura Sherwood Bierce, 1804—1878 р.). Він був 10 дитиною у сім'ї (згодом у Бірсів народяться ще троє), в якій всі хлопчики і дівчатка носили імена, що починалися на літеру А: англ. Abigail, Amelia, Ann, Addison, Aurelius, Augustus, Almeda, Andrew, Albert, Ambrose, Arthur, Adelia, Aurelia. Не виключено, що своє ім'я майбутній письменник отримав на честь твору англійського драматурга і письменника Дáґласа Джéрролда «Амброз Ґвіннетт. Приморська історія» (англ. Ambrose Gwinnett; or, A Sea-Side Story, 1828), який можна було знайти в багатій батьківській бібліотеці. (Загалом, Маркус Бірс полюбляв англійських публіцистів XVIII ст., готичну прозу, твори Лорда Байрона і сімейні часописи.)

У 1846 році сім'я переїхала до штату Індіана (спершу в округ Косцюшко, потім Елкгарт). Початкової і середньої освіти Амброз Бірс не отримав, але її відсутність компенсував природною допитливістю і любов'ю до читання. В цей час закладаються основи стосунків Амброза із сім'єю. Між ним і батьками (обоє Маркус і Лора відрізнялися авторитарним характером і підкресленою набожністю) склалися важкі відносини, зокрема атеїзм зрілого Бірса і ядучий сарказм і жорсткість у його ставленні до людей були наслідком підкреслено холодних стосунків із батьками. Натомість постать рідного дядька генерала Лýсіуса Вéруса Бірса (англ. Lucius Verus Bierce, 1801—1870) для юного Амброза була непохитним авторитетом і залишалася такою протягом усього життя майбутнього письменника. У 15 років Амброз став підзаробляти в редакції аболіціоністської газети «Нортерн індіенан» (англ. The Northern Indianan), а ще за два роки вступає до Військового інституту Кентуккі (по суті, військової школи).

Громадянська війна

Провчившись у військовій школі близько року, Амброз Бірс покидає її і працює на різних некваліфікованих роботах (у цегельні, в роздрібному магазині). Але з початком Громадянської війни він практично одразу — 19 квітня 1861 — року записується рядовим у 3-тю роту 9-го добровольчого піхотного полку Індіани, у якому незмінно прослужить чотири роки. 3 червня 1861 року бере участь у так званих «Перегонах» (англ. The Philippi Races), битві під Фíліппі (Західна Вірджинія); за тиждень він героїчно рятує смертельно пораненого солдата у Джирард-Гілл. 27 серпня 1861 року отримує звання сержанта, а в лютому наступного року переведений до штабу генерала Вíльяма Гéйзена (1830—1887), де працював топографом. У подальшому взяв участь у битвах під Шáйло (6 — 7.04.1862), Стóунз-Ри́вер (31.12.1862 — 2.01.1863), Чикамóґою (19 — 20.09.1863), Чаттанýґою (25.11.1863), Пíкеттс-Мíллом (27.05.1864). 23 червня 1864 року під час Битви за Кéннесо-Мáунтін Бірсу в голову влучила куля із снайперської рушниці, і майбутній письменник потрапляє в лікарню на 2 місяці. Згодом повертається в діючу армію, бере участь у Битві за Фрéнклін (30.11.1864), але постійно потерпає від запаморочень і непритомності. 16 січня 1865 року Амброза демобілізували з армії фактично у званні старшого лейтенанта, дарма що 13 березня 1865 року його заохотили суто почесним (позачерговим, але неоплачуваним) званням майора за відмінну службу.

Армія наклала на життя Бірса значний відбиток. Військовий побут і власне війна виступили однією із провідних тем його творчості, і хоча традиційно тематика його воєнних оповідань визначається як антимілітаристська, біографи зауважують, що перед військовим укладом життя, його порядком та дисципліною Бірс відчував своєрідне благоговіння. Вже через рік після свого звільнення у запас він подавав документи на одержання звання капітана. Отримавши відмову остаточно вирішує пов'язати своє подальше життя із цивільним фахом.

Бібліографія

У бібліографії Амброза Бірса представлені всі окремі прижиттєві перші видання його творів. Враховуючи відсутність усталених українських відповідників назвам більшості його творів, умовний переклад заголовків наводиться у квадратних дужках після оригінальних.

Рік Зображення Бібліографічні дані Примітки
1873 Grile, Bob. The Fiend's Delight [Гемонський зáхват] / Bob Grile. — London: John Camden Hotten, 1873. Перша публікація Амброза Бірса книжкового формату, випущена під псевдонімом «Дод Ґрайл» одіозним лондонським видавцем Джоном Кéмденом Гóттеном (1832—1873). Збірка складалася із вибраних та відредагованих статей, написаних для газети «Сан-Франсіско ньюзлеттер енд Каліфорнія едвертайзер». Включала в себе короткі сюжети, сатиричні нариси і памфлети — всі переважно агресивного, визивного характеру, про що пізніше сам Амброз Бірс шкодував, називаючи власний дебют «грубим невіглаством»[4]. Через передчасну смерть свого видавця Амброз Бірс так і не зміг інкасувати підписаний Дж. К. Готтеном чек — гонорар за надруковану збірку[5].
1873 Grile, Bob. Nuggets & Dust [Самородки і пісок] / Bob Grile. — London: Chatto and Windus Publishers, 1873. Збірка нарисів і статей, написаних для газети «Сан-Франсіско ньюзлеттер енд Каліфорнія едвертайзер». Була надрукована молодшим партнером Дж. К. Готтена Éндрю Чáтто (1841—1913) відповідно до зобов'язань першого. Упорядником збірки фігурує такий собі Мільтон Слоулак (англ. J. Milton Sloluck, «туге щастя») — один із псевдонімів та альтер-еґо Амброза Бірса.
1874 Grile, Bob. Cobwebs from an Empty Skull [Павутиння із пустопорожнього черепа] / Bob Grile. — London: George Routledge and Sons, 1874. Збірник гумористичних і сатиричних байок, бувальщин і віршів, які первинно були опубліковані у лондонському гумористичному журналі «Фан» (англ. Fun).
1877 Herman, William. The Dance of Death [Танець смерті] / William Herman. — San Francisco, CA: H. Keller & Co, 1877. Сатиричний роман, написаний Амброзом Бірсом у співавторстві із Тóмасом Гáркортом (англ. Thomas A. Harcourt) під спільним псевдонімом Вíльям Гéрман (англ. William Herman) і профінансований тестем останнього Вíльямом Рýлофсоном (англ. William Rulofson, 1826—1878). Був спрямований проти вальсу, що розглядався як нечестивий, хтивий танець. І якщо, на думку критиків, для авторів книги вона виступала радше літературною містифікацією, для її замовника — Вільяма Рулофсона — вона очевидно несла високі моральні ідеали[6].
1891 Bierce, Ambrose. Tales of Soldiers and Civilians [Історії про військових і цивільних] / Ambrose Bierce. — San Francisco, CA: E. L. G. Steele, 1891. Збірник із 19 оповідань, більша частина яких була раніше оприлюднена Амброзом Бірсом на сторінках «Сан-Франсіско екземінер». Структурно складається з історій про військових і про цивільних. Збірник був позитивно відзначений критиками. Завдяки оповіданням, включеним у нього, Амброз Бірс, власне, і став класиком американської літератури.
1892 Bierce, Ambrose. In the Midst of Life; Tales of Soldiers and Civilians [У вирі життя. Історії про військових і цивільних] / Ambrose Bierce. — London: Chatto and Windus, 1892. Британське перевидання попереднього збірника із трьома новими оповіданнями. У такому самому вигляді перевидавався і наступного року.
1892 Danziger / de Castro, Dr. G. A.; Bierce, Ambrose. The Monk and the Hangman's Daughter [Чернець і донька ката] / Dr. G. A. Danziger / de Castro; Ambrose Bierce. — Chicago: F. A. Schulte & Co, 1892. Вільний переклад роману німецького письменника Рíхарда Фосса (1851—1918) «Чернець із Берхтерсґадена» (нім. Der Mönch von Berchtesgaden, 1891). Текст був підготований і запропонований Амброзу Бірсу для публікації Ґýставом Дáнциґером (1859—1959). У процесі його редагування роман зазнав серйозних змін і вийшов у співавторстві.
1892 Bierce, Ambrose. Black Beetles in Amber [Чорні жуки в бурштині] / Ambrose Bierce. — San Francisco: Western Authors Publishing Co., 1892. Збірник сатиричних поезій.
1893 Bierce, Ambrose. Can Such Things Be? [Чи таке можливо?] / Ambrose Bierce. — NY: Cassell Publishing Co., 1893. Перший «тематичний» збірник страшних оповідань.

Українські переклади

Українською мовою твори Амброза Бірса перекладалися спорадично.

Рік Зображення Бібліографічні дані Перекладач Примітки
1989 Бірс, Амброз. Людина і змія. Оповідання / Амброз Бірс // Книга пригод: Оповідання і повісті: Для середн. шк. віку; Упоряд. О. Терех. К.: Веселка, 1989. — С. 105—113. Віктор Шовкун У цьому виданні помилково зазначено, що Амброз Бірс англійський письменник, творчість котрого обмежується чотирма збірками новел, у яких він «викривав буржуазну дійсність, відтворював суперечності сучасного йому життя.»[7]
2010 Бірс, Амброз. Філософ Паркер Еддерсон / Амброз Бірс // Сайт україномовної фантастики «Аргонавти Всесвіту», 2 серпня 2010 р. Богдан Стасюк Оригінальна мережна публікація.
2010 Бірс, Амброз. Житель Каркоси / Амброз Бірс // Сайт «Поетичні майстерні» Ірина Храмченко Оригінальна мережна публікація.
2013 Бірс, Амброз. Філософ Паркер Еддерсон / Амброз Бірс // «Всесвіт», 2013, № 9, 10 Богдан Стасюк Журнальна публікація
2013 Бірс, Амброз. Житель Каркоси / Амброз Бірс // «Всесвіт», 2013, № 9, 10 Сергій Стець
2014 Амброуз Бірс. Оповідання. «Вершник у небі», «Чикамоґа», «Один із пропалих безвісти», «Убитий під Ресакою», «Гіпнотизер», «Забите вікно», «Глечик сиропу» // Кур'єр Кривбасу, № 293-294-295, квітень-травень-червень 2014 Олег Король
2017 Амброуз Бірс. Зібрання творів. — К.: Видавництво Жупанського, 2017, 390 стор., ISBN 978-966-2355-84-0 Олег Король Видання містить переклади збірок оповідань «Оповіді про солдатів і цивільних», «У вирі життя» й «Чи може таке трапитися?».
2018 Таємниці Байгорода Юрія Яновського. Літературно-історична розвідка / упор. Б. В. Стасюк. — Кропивницький: ТОВ «Імекс-ЛТД», 2018, 204 стор. Святослав Зубченко До цієї книжки увійшов переклад новели «Випадок на мосту через Совиний потік», адже фінал «Байгорода» є ремінісценцією з перекладеної новели.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Geni.com — 2006. — 175000000 екз.
  4. Gale, Robert L. An Ambrose Bierce companion / Robert L. Gale. — Westport, CT: Greenwood Press, 2001. — P. 97
  5. Ibid., P. 134
  6. Ibid., P. 66.
  7. Книга пригод: Оповідання і повісті: Для середн. шк. віку; Упоряд. О. Терех. — К.: Веселка, 1989. — С. 289.

Джерела

Зовнішні зв'язки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.