Амфібіонти

Амфібіонти (від грец. amphi — навколо, біля, з обох сторін + грец. biōn, род. відм. biōntos — той, хто живе) — організми (біонти), які живуть в одних фазах розвитку (зазвичай — личиночних) у воді, а в інших — на суші.

Жаба озерна
Стрілолист звичайний
Черепаха болотна
Вуж водяний

Визначення. Приклади

До амфібіонтів належать організми, розвиток яких у різних стадіях розвитку проходить у різних середовищах. Класичним прикладом є земноводні (амфібії). Розвиток їх личинок (пуголовків) відбувається у воді. Вони дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябрів, що характерно для водяних тварин (гідробіонтів). У результаті метаморфозу у молодих амфібій з'являються пристосування до існування у повітряно-наземному середовищі (легені, чотири кінцівки і т. п.) і вони переходять до наземного або напівводяного (як вторинноводні тварини) способу життя (як аеробіонти).

До амфібіонтів відносяться також окремі групи комах, личинки яких розвиваються у воді, а дорослі особини (імаго) живуть у повітряно-наземному середовищі (бабки, одноденки, волохокрильці, деякі твердокрилі та двокрилі).

Іноді термін «амфібіонт» трактують більш широко і до амфібіонтів відносять організми, пристосовані до життя як у воді, так і на суші (чи у повітряному середовищі), наприклад, ряд водних рослин (стрілолист, жовтець водяний та ін.), мешканців літоралі і мангрів. З цього погляду, до амфібіонтів можна також віднести: 1) прісноводних і морських черепах, ящірок, змій та крокодилів, розвиток яєць яких відбувається на суші, а інше життя — в основному у воді; 2) прісноводних (хохуля, бобер, видра) і морських (ластоногі, калан) ссавців і птахів (пінгвінові), які виводять молодь на суші, але значну частину життя проводять у воді.

Див. також

Джерела
  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энцикл., 1986. — 832 с.
  • Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1974. — 552 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев : Гл. ред. МСЭ. — 408 с.
  • Реймерс Н. Ф. Природопользование : словарь-справочник. — М. : Мысль, 1990. — 640 с. — ISBN 5-244-00450-6
  • Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — К. : Наук. думка, 1984. — 308 с.
  • Словарь иностранных слов — 10-е изд., стереотип. — М. : Рус. яз., 1990. — 608 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.