Пінгвінові

Літати і бігати пінгвіни не можуть, але чудово плавають і пірнають. Наприклад, очкові пінгвіни пірнають на глибину до 130 м, плавають зі швидкістю 6,6 км/год; за день під час годування птахи пропливають близько 27 км, причому на глибині понад 3 м проводять в середньому близько 80 хв на добу. По суші пінгвіни ходять незграбно, перевалюючись і тримаючи тулуб вертикально. У разі потреби вони падають черевом на сніг і ковзають по ньому, відштовхуючись всіма чотирма кінцівками. Швидкість пересування 3–6 км/год. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені в еластичні ласти, які завдяки особливому устрою скелета перебувають у напіврозтягнутому стані й під час плавання під водою обертаються в плечовому суглобі майже гвинтоподібно. До добре розвиненого кіля грудини прикріплені могутні грудні м'язи, що керують рухом крил-ластів. У деяких видів пінгвінів грудна мускулатура складає чверть всієї маси тіла, що значно більше, ніж у багатьох птахів, що літають. Кістки, що утворюють скелет крил, дошкоподібно сплющені. За щільністю кісток пінгвіни сильно відрізняються від інших птахів і схожі на морських ссавців. За розмірами пінгвіни різні. Найбільший — імператорський пінгвін (масою 35–40 кг) — досягає в довжину 117 см. Найдрібніший — малий пінгвін заввишки 30–33 см. Статура у пінгвінів щільна, тіло трохи стиснуте в спинно-черевному напрямі. Ноги короткі, товсті, мають по 4 пальці, сполучені плавальними перетинками. Ноги віднесені далеко назад, завдяки чому забезпечується вертикальне положення тулуба на суші. У будові короткого хвоста, що складається з 16–20 пір'їн, на який спирається птах коли стоїть, є риси, схожі з будовою хвоста дятлів. Шия товста і гнучка, дзьоб сильний і гострий. Ротовий апарат діє як насос, всмоктуючи струмінь води разом з дрібною здобиччю. Оперення дуже густе, аптерії відсутні. Дрібне пір'я нагадує щільно прилеглі до тіла лусочки. Забарвлення у більшості видів подібне: темна (чорна) спина і біле черево. Линяння у пінгвінів відбувається раз на рік. Нове пір'я росте під старим, виштовхуючи його, і старе оперення сходить з тіла лахміттям. Під час линяння пінгвіни живуть на суші, в укритому від вітру місці, і нічого не їдять. У негніздовий час зграї пінгвінів мандрують морем, віддаляючись від місць гніздування на багато сотень (до 1000) кілометрів. Більшість птахів повертаються на колишні місця гніздувань. Ворогів у пінгвінів небагато. У морі для них небезпечні морський леопард і косатка, на суші для пташенят — поморник.

Пінгвіни поширені в холодних частинах південної півкулі, головним чином в Антарктиці й Субантарктиці. Деякі види зустрічаються біля південних країв Австралії, Африки, Південної Америки, а там, де в тропіки входять холодні течії, вони зустрічаються до екватора (Галапагоські острови). Географічне розповсюдження пінгвінів значною мірою пов'язане з температурою вод океану, в якому птахи проводять дві третини життя. Вважають, що один з основних чинників, які формують ареали того або іншого виду пінгвінів, — це здатність пташенят цього виду переходити до життя у воді певної температури. Наприклад, для пташенят королівського пінгвіна необхідно, щоб вода на поверхні моря прогрілася до +5 °C. Північна межа розповсюдження більшості видів пінгвінів проходить в межах морської ізотерми +15 −16 °C, що проходить приблизно між 47° 30' і 41°30' пд. ш.

Усі пінгвіни моногамні, пари у них постійні. У морі вони зазвичай тримаються зграями, на суші під час розмноження — утворюють колонії, розмір яких може досягати сотень тисяч пар. Гніздові колонії у більшості видів розташовані на низьких кам'янистих берегах. Одні види роблять на поверхні землі прості гнізда, інші влаштовують гнізда в норах або заглибинах скель (пінгвін перуанський). Самиця імператорського пінгвіна відкладає єдине яйце на лапи й накриває його зверху шкірною складкою. Зазвичай в кладці буває 2 яйця, рідше одне, дуже рідко 3. Насиджують зазвичай обоє батьків. Насиджування, як правило, триває близько місяця (30–39 днів), в імператорського пінгвіна 62–66 днів, у королівського 54 дні. Пташеня імператорського пінгвіна, що тільки що вилупилося, важить 315 грамів, пінгвіна Аделі 80–90 грамів. Пташенята покриті густим пухом і до кінця другого тижня життя сліпі. У пташенят температура тіла вища, ніж у дорослих птахів. У воду пташенята йдуть тільки після линяння. Смертність пташенят дуже висока: від голоду, холоду і хижаків (поморників) часто гине до 70% всіх пташенят, що вилупилися. Приблизно до тритижневого віку з пташенятами постійно тримається один з дорослих птахів. Потім батьки покидають пташенят і лише зрідка повертаються їх годувати. З того часу пташенята починають об'єднуватися в своєрідні тісні групи — «ясла». У яслах може бути від 3 до 64 пташенят (зазвичай їх близько десятка). Масове утворення ясел збігається з іншим явищем: у цей же час в колонію з моря повертаються птахи, що не розмножуються цьогоріч, — статево незрілі 2–3-річні пінгвіни і птахи, що втратили кладки. Цей період має назву «реокупація». Реокупація грає велику роль в житті колонії й підвищує виживання пташенят, оскільки дорослі птахи, що не розмножуються, зазвичай розташовані по периферії колонії, разом з батьками активно відганяють поморників, від яких гине до чверті всіх пташенят. Поморники нападають майже виключно на поодиноких пташенят, і утворення ясел також знижує загибель останніх. Якщо в колонії дорослих птахів більше, ніж пташенят, то ясла зазвичай не утворюються.

Дорослі пінгвіни живляться дрібними рибами, дрібними головоногими молюсками і планктонними ракоподібними, головним чином рачками-евфавзиїдами (криль). Згідно з даними останніх досліджень, у чубатого і золотоволосого пінгвінів за час вигодовування пташенят, яке триває 70 днів, дорослі приносять пташенятам їжу приблизно 30 разів. Пташеня чубатого пінгвіна отримує за одне годування до 0,65 кг, а за весь час вигодовування до 15 кг крилю, пташеня золотоволосого пінгвіна — відповідно 2 кг і 33 кг.

Там, де пінгвіни стикалися з людиною, місцеві мешканці у невеликій кількості використовували їхнє м'ясо в їжу, збирали яйця. Під час розвитку китобійного промислу в Антарктиці пінгвінів почали винищувати китобої. Поступово заселялися субантарктичні острови, на них завозили наземних тварин, які перейшли на живлення пінгвінами, їхніми яйцями та пташенятами. У останні десятиліття численні наукові бази в Антарктиці й розвиток туризму також спричиняють зменшення чисельності пінгвінів, особливо видів з обмеженим ареалом.

Науковці встановили на Антарктичному півострові камери зовнішнього спостереження, аби стежити за колоніями пінгвінів[2].

Пінгвін також є емблемою сімейства операційних систем «Лінукс». Пінгвін, що зображений на логотипі лінукс, має ім'я Такс.

Символ ОС Лінукс — Пінгвін Такс

• Ряд Sphenisciformes (базальні чи не з'ясовані таксони):

  Anthropodyptes, Arthrodytes, Aprosdokitos, Crossvallia, Ichthyopteryx, Kupoupou, Kaiika, Korora, Inguza, Muriwaimanu, Nucleornis, Orthopteryx, Palaeoapterodytes, Pseudaptenodytes, Sequiwaimanu, Tasidyptes, Tereingaornis, Tonniornis, Wimanornis

  • Родина Spheniscidae:

    Waimanu, Kumimanu, Delphinornis, Marambiornis, Mesetaornis, Perudyptes, Anthropornis, Palaeeudyptes, Icadyptes, Pachydyptes, Inkayacu, Kairuku, Paraptenodytes, Archaeospheniscus, Duntroonornis, Platydyptes, Dege, Marplesornis

    • Підродина Palaeospheniscinae

      Eretiscus, Palaeospheniscus

    • Підродина Spheniscinae

      Madrynornis

• 6790 Пінгвін — астероїд, названий на честь пінгвінів.
• Inkayacu — вимерлий рід пінгвінів
• Голубине молоко

• Семейство Пингвиновые (Spheniscidae)