Анджей Іван

	Анджей Іван
	Анджей Іван
Особисті дані
Повне ім'я	Анджей Іван
Народження	10 листопада 1959 (62 роки)
	Краків, Польща
Зріст	175 см
Вага	76 кг
Громадянство	Польща
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1968—1975; 1976	«Ванда» (Краків); «Вісла» (Кр)
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди	Футболіст року (Польща, Пілка ножна) (1987)
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.

Анджей Іван (пол. Andrzej Iwan; нар. 10 листопада 1959) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.

Клубна кар'єра

Вихованець клубу «Ванда» (Краків), з якого перейшов у краківську «Віслу». У 1976 році виграв молодіжний чемпіонат Польщі з «Віслою», а в 1978 році вже в складі першої команди «білої зірки» виграв титул чемпіона Польщі, випередивши «Шльонськ». У вищій лізі у футболці «Вісли» зіграв 198 матчів і забив 69 м'ячів. Разом з краківською командою грав у фіналі кубка Польщі 1979 та 1984 роках.

У 1985 році перейшов у «Гурнік» (Забже), а на початку 1988 року приєднався до німецького «Бохуму». Потім ненадовго повернувся у «Гурнік» в 1989 році, після чого відправився в Грецію, у клуб «Аріс» (Салоніки). Після двох сезонів у команді переїхав до Швейцарії, де грав за аматорські клуби. Повернувшись до Польщі, також грав у командах з нижніх ліг.

Іван виграв чотири титули чемпіона (з «Віслою» і «Гурником»). Він зіграв 269 матчів у вищій лізі (дебют у віці 17 років) і забив 90 м'ячів, також зіграв 17 матчів в єврокубках і відзначився чотирма голами.

Кар'єра в збірній

Будучи гравцем юнацької збірної Польщі, завоював бронзову медаль юніорського турніру УЄФА 1978 року. В основній збірній Польщі він вперше опинився в того ж року — його викликали на чемпіонат світу в Аргентині, де він дебютував у матчі проти Тунісу. Однак після мундіалю його майже два роки не викликали в збірну. Проте, на чемпіонат світу з футболу 1982 року поїхав вже як основний гравець. Він отримав пошкодження у другому матчі з Камеруном і не зміг грати далі, а поляки в підсумку посіли третє місце на турнірі. Чотири роки по тому він не потрапив на чемпіонат світу з футболу 1986 року через травму, отриману в національному чемпіонаті. Усього зіграв 29 матчів у збірній Польщі і відзначився 11 голами[1].

Кар'єра тренера

Закінчивши свою футбольну кар'єру, розпочав працювати тренером. Протягом декількох років працював з молодіжним складом краківської «Вісли». У 1999-2001 роках він допомагав головним тренерам «білої зірки», спочатку Адаму Навалці, а потім Оресту Ленчику. У червні 2002 року він зайняв позицію помічника тренера «Заглембє» (Любін), де знову працював разом з Адамом Навалкою, але через менш ніж п'ять місяців весь тренерський штаб був звільнений. Наступним місцем роботи Івана став «Окоцимський», який він очолив одноосібно в січні 2003 року. У команді працював до квітня 2005 року, коли його звільнили після серії поразок. Працюючи з клубом, Іван у 2004 році виграв четверту лігу (східна група), але в плей-офф за підвищення в класі клуб поступився «Кміті» (Забежув)[2].

У 2004 році був призначений тренером збірної Малопольщі на фінальний турнір Кубка регіонів УЄФА, який відбувся влітку 2005 року в Польщі.

У травні 2005 року Іван очолив аматорський «Пломінь» (Єжмановице). У клубі з села недалеко поблизу Кракова він працював не дуже довго. Це пов'язано з проблемами зі здоров'ям колишнього футболіста. Іван повернувся на тренерську лаву «Пломіня» 4 листопада 2005 року, а попрощався з командою в січні. У березні 2006 року він зайняв пост головного тренера команди юніорів «Вятра» (Людзьмеж), а вже через сезон покинув клуб. У наступному сезоні став тренером команди «Орлята» (Рудава).

Особисте життя

Син Анджея Івана, Бартош, також став футболістом.

Анджей Іван також є спортивним коментатором і телевізійним експертом Polsat Sport. Також працював в редакції Orange Sport, коментує матчі чемпіонату Польщі.

У 2012 році видавництво Бухман опублікувало автобіографію Анджея Івана під назвою «Стомлені», яку він написав у співпраці з журналістом Кшиштофом Становським. У ній він розповідає про пристрасті до алкоголю, азартних ігор та спроб самогубства.

Статистика

У збірній

Матчі у збірній
№	Дата	Матчі	Суперник	Результат	Змагання	Грав	Примітки
1.	6 червня 1978	Росаріо	Туніс	1-0	ЧС 1978	з 60'
2.	10 червня 1978	Росаріо	Мексика	3-1	ЧС 1978	до 75'
3.	26 березня 1980	Будапешт	Угорщина	1-2	товариський	до 75'
4.	2 квітня 1980	Брюссель	Бельгія	1-2	товариський	до 51'
5.	22 червня 1980	Варшава	Ірак	3-0	товариський	з 62'
6.	2 липня 1980	Санта-Крус-де-ла-Сьєрра	Болівія	1-0	товариський	з 46'
7.	9 липня 1980	Богота	Колумбія	4-1	товариський	90'
8.	29 вересня 1980	Хожув	Чехословаччина	1-1	товариський	90'
9.	12 листопада 1980	Барселона	Іспанія	2-1	товариський	90'
10.	19 листопада 1980	Краків	Алжир	5-1	товариський	90'
11.	7 грудня 1980	Валетта	Мальта	2-0	квал. ЧС 1982	77'
12.	25 березня 1981	Бухарест	Румунія	0-2	товариський	90'
13.	2 травня 1981	Хожув	НДР	1-0	квал. ЧС 1982	до 79'
14.	24 травня 1981	Бидгощ	Ірландія	3-0	товариський	90'
15.	2 вересня 1981	Хожув	Німеччина	0-2	товариський	з 35'
16.	10 жовтня 1981	Лейпциг	НДР	3-2	квал. ЧС 1982	з 9'
17.	28 жовтня 1981	Буенос-Айрес	Аргентина	2-1	товариський	do 79'
18.	15 листопада 1981	Вроцлав	Мальта	6-0	квал. ЧС 1982	90'
19.	18 листопада 1981	Лодзь	Іспанія	2-3	товариський	90'
20.	14 червня 1982	Віго	Італія	0-0	ЧС 1982	до 71'
21.	19 червня 1982	Ла-Корунья	Камерун	0-0	ЧС 1982	до 26'
22.	22 травня 1983	Хожув	СРСР	1-1	квал. Євро 1984	з 75'
23.	7 вересня 1983	Краків	Румунія	2-2	товариський	90'
24.	28 жовтня 1983	Вроцлав	Португалія	0-1	>квал. Євро 1984	90'
25.	27 січня 1984	Калькутта	Китай	1-0	товариський	з 76'
26.	21 серпня 1985	Мальме	Швеція	0-1	товариський	90'
27.	23 вересня 1987	Варшава	Угорщина	3-2	квал. Євро 1988	90'
28.	14 жовтня 1987	Забже	Нідерланди	0-2	квал. Євро 1988	90'
29.	27 жовтня 1987	Братислава	Чехословаччина	1-3	товариський	90'

Досягнення

Клубні

Перша ліга Польщі
- Чемпіон (4): 1978, 1986, 1987, 1988

У збірній

Чемпіонат світу
- Бронзовий призер (1): 1982

Юнацький чемпіонат Європи
- Бронзовий призер (1): 1978

Особисті

Найкращий польський футболісті (1): 1987

Примітки

Mamrud, Roberto; Stokkermans, Karel; Arnhold, Matthias (29 лютого 2012). Poland - Record International Players. RSSSF. Процитовано 3 July 2012.
Paweł Mogielnicki. Baraże o udział w III lidze, grupa: 4. 90minut.pl (пол.). Процитовано 31 травня 2018.

Посилання

Анджей Іван на сайті ФІФА (англ.)

Анджей Іван на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Анджей Іван на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
Анджей Іван на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
Анджей Іван на сайті 90minut.pl (пол.)
Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
Профіль гравця на сайті worldfootball.net
Профіль гравця на сайті fussballdaten.de
Профіль гравця на сайті eu-football.info

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Mamrud, Roberto; Stokkermans, Karel; Arnhold, Matthias (29 лютого 2012). Poland - Record International Players. RSSSF. Процитовано 3 July 2012.

[2] Paweł Mogielnicki. Baraże o udział w III lidze, grupa: 4. 90minut.pl (пол.). Процитовано 31 травня 2018.