Кубок регіонів УЄФА

В 1965 році виконавчий комітет УЄФА заснував міжнародний турнір для аматорів. Згідно з правилами в турнірі могли бути представлені лише ті країни, в яких існували професіональні ліги, отже, країни Східного блоку, де поняття професіональний чемпіонат з'явилось значно пізніше та Скандинавія, де чемпіонати були на аматорському рівні, були позбавлені можливості перевірити свої сили на європейській арені. Як результат, лише 12 з 33 національних асоціацій, що на той момент входили в УЄФА, взяли участь в турнірі.

12 команд поділили на чотири групи, переможці яких зустрілись в турнірі на іспанській Мальорці. У вирішальному поєдинку, який відбувся 18 червня 1967 року, аматорська збірна Австрії перемогла аматорську збірну Шотландії з рахунком 2:1, ставши першим володарем трофею. В 1970 році перемогла аматорська збірна Голландії, в 1974 збірні ФРН і Югославії без поєдинку розділили перемогу. В 1978 знову перемогли югослави, проте в турніри взяли участь лише 10 команд. Через таку низьку зацікавленість до турніру УЄФА вирішило його скасувати.

Рішення проводити оновлений аматорський турнір виконавчий комітет УЄФА прийняв в 1996 році, а в 1999 році відбувся перший розіграш Кубку регіонів. Першим переможцем став італійський Венето, який в фіналі здолав гравців з Мадриду.

Кожна країна-член УЄФА може заявити лише одну команду для участі. Як правило, за винятком карликових держав, учасниками євротурніру стають переможці домашніх регіональних турнірів, що і дало таку назву кубку. Карликовим футбольним асоціаціям дозволено заявляти аматорські збірні своїх країн.

Попередній раунд складається з двох груп по чотири команди у кожній, переможець кожної і найкраща з двох друга команда, виходять до наступного кваліфікаційного раунду. В проміжному раунді команди ділять на вісім груп по чотири у кожній, переможці кожної групи виходять до фінальної частини турніру. У фінальній частині вісім команд ділять на дві групи. Команди грають один раз з іншою, переможці груп виходять до фіналу. У фіналі два переможці груп змагаються за трофей.

Вибір господаря проведення ігор суттєво відрізняє Кубок регіонів від інших міжнародних клубних турнірів. Оскільки у попередньому і проміжному раундах команди грають між собою лише один раз, кожна група грає свої матчі в одному конкретному регіоні. Наприклад, 2009 року усі матчі попереднього раунду групи 1 зіграли в Сан Марино. Ще одна відмінність — це вибір місця проведення фінальної частини турніру. Більшість футбольних турнірів обирають господаря фінальної частини заздалегідь, до початку кваліфікації, а у Кубку регіонів господар обирається з восьми команд, що кваліфікувалися до фінального раунду, тобто після кваліфікаційних раундів.

Кубок регіонів УЄФА вручається переможцю на вічне зберігання. У цьому євротурнірі, на відміну від «дорослих» єврокубків, через специфіку аматорського футболу, переможці Кубку регіонів не беруть участі в наступних розіграшах, так як, як правило, після подібних тріумфів міняють аматорський статус на професіональний і переходять на більш серйозний рівень. Як і трофей Ліги Європи, посудина Кубку регіонів не є герметичною і в нього теж неможливо налити будь-яку рідину, тому гравці команди-переможниці і в цьому євротурнірі позбавлені можливості традиційного розпивання шампанського з завойованого трофею.