Анджей Тенчинський (теребовлянський староста)

Анджей Тенчинський гербу Топор (пол. Andrzej Tęczyński, пом. 1536) — польський аристократ, урядник та державний діяч, з походження шляхтич. Граф Священної Римської імперії з 1527 р.

Анджей Тенчинський
Andrzej Tęczyński
Народився 1480
Помер 1536(1536)
Підданство Корона Польська
Національність поляк
Місце проживання Замок Тенчин
Діяльність військовик, державний діяч
Титул граф Священної Римської імперії
Посада Q9377081?, королівський секретар, краківський воєвода, референдар коронний, краківський каштелян, сандомирський воєводаd, сандомирський старостаd, Белзький старостаd, Q64777683?, Q64816354?, Q64825239?, Q65088499?, теребовлянський старостаd, Q66190037?, ойцувський старостаd, Q66200811?, Q66201032? і Q66201214?
Попередник Єжи Крупський
Конфесія католик
Рід Тенчинські
Батько Збігнев Тенчинський
Мати Катажина з Плешева
У шлюбі з Катажина із Сененських

Біографія

Замок Тенчин

Другий син львівського старости Збіґнєва Тенчинського (пол. Zbigniew Tęczyński) та його дружини Катажини з Плешева (пол. Katarzyna z Pleszewa).
Як староста теребовлянський надав власні кошти для відбудови Теребовлянського замку[1] (був відбудований за декілька місяців).

Був одружений з донькою королівського придворного, старости холмського Вікторина Сененського[2] (Гологірського) (власника Монастириськ). Інформація про дітей поки відсутня.[3]

Посади: придворний короля з 1503 року, королівський секретар, підкоморій сандомирський з 1510 р., каштелян бецький з 1511 р., референдар коронний з 1512 р., воєвода любельський (люблінський), підкоморій краківський з 1515 р., воєвода сандомирський з 1519 р., воєвода краківський з 1527 р., каштелян краківський з 1532 р. Староста белзький, холмський, сандомирський, теребовлянський, грубешівський, красноставський, сокальський, ратненський, тишовецький, ойцувський[3]. У 1538 році зазнав поразки над Серетом.

У період 15251530 рр. при дворі Анджея Тенчиньського був секретарем польський письменник, поет-мораліст епохи Відродження, кальвініст Миколай Рей (тут зблизився з проповідниками ідей Реформації в оточенні гетьмана Миколая Сенявського).

Примітки

  1. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині — C. 61.
  2. Sienieńscy (01) Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  3. Tęczyńscy (01) Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела

  • Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — ISBN 966-7255-01-8.
  • Ковальчук М. Теребовлянський замок. Історична розвідка. — Львів : Каменяр, 1997. — 87 с., іл. — ISBN 966-7255-00-X.
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami — Lwów, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. . (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.