Анджей Фридецький

Анджей Фридецький (пол. Andrzej Frydecki, 26 листопада 1903, Сосновець — 7 липня 1989, Вроцлав) — польський архітектор, педагог, фахівець із проєктування театральних споруд.

Анджей Фридецький
Народження 26 листопада 1903(1903-11-26)
Смерть 7 липня 1989(1989-07-07) (85 років)
Поховання Ґрабішинський цвинтарd
Країна
(підданство)		  Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Вроцлав
Архітектурний стиль функціоналізм
Науковий ступінь професор
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)

Біографія

Народився 26 листопада 1903 в місті Сосновець (нині — Сілезького воєводства). Закінчив гімназію ім. Сташиця. Навчався на факультеті архітектури Львівської політехніки у 1922—1930 роках. Здобув диплом із двома відзнаками. У подальшому асистент, пізніше ад'юнкт там же.[1] Протягом 1931—1934 років був членом Політехнічного товариства у Львові.[2] 1934 року обраний віце-президентом львівського відділу SARP (спілки архітекторів).[3] У травні 1943 року змушений німецькою окупаційною владою до виїзду зі Львова. Разом із родиною проживав у селі Чудці поблизу Ряшева. Кілька місяців працював у Ряшеві, пізніше — у Регіональній дирекції просторового планування в Катовицях, викладав проєктування у тамтешніх навчальних закладах. Від 1947 року жив у Вроцлаві, викладав у Вроцлавській політехніці на кафедрі утилітарного будівництва. Автор книги Projektowanie budynkόw widowiskowych dla teatru, muzyki i filmu (Вроцлав, 1976). Відзначений Кавалерським і Командорським хрестами Ордену Відродження Польщі. Помер 7 липня 1989 року у Вроцлаві. Ім'я Фридецького викарбувано на пам'ятній таблиці Архітектурного факультету Вроцлавської політехніки.[1]

Роботи
Реалізовані проєкти
  • Дім PZUS у Львові (після 1928).[4]
  • Корпус лікарні для психічно хворих у Кракові, в місцевості Кобежин (1928).[4]
  • Розбудова костелу Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі на Сихові (нині — греко-католицький храм на вул. Зеленій, 385 у Львові). Невеликий однонавовий неоготичний храм походив із 1910 року. Фридецький спроєктував нову, більшу наву у формах стилю функціоналізму, поєднаному з елементами неоготики (стрільчасті вікна, контрфорси). Старий храм перетворено на пресбітерій нового. Реалізовано 1936 року.[4]
  • «Дім солдата» на нинішній площі Петрушевича, 2 у Львові. Спільний проєкт 1935 року Стефана Порембовича та Анджея Фридецького здобув перше місце на конкурсі. Він передбачав оригінальне поєднання кіно- та театрального залу. Будівництво велось від 1938 року, але через початок війни не завершено. Добудовано лише в радянський час (1961 року) за проєктом Людмили Нівіної.[5][4]
  • Пансіонат на 60 місць у Моршині (до 1939).[6]
  • Відпочинковий заклад у Сколе (до 1939).[6]
  • Дошкільний заклад у Делятині (до 1939).[6]
  • Розбудова міського театру у Вроцлаві (до 1939).[6]
  • Тимчасовий одноповерховий лабораторний павільйон, а також три дослідно-виробничі зали механічного факультету Вроцлавської політехніки на вулиці Смолюховського. Проєкт, ймовірно, 1948 року. Спорудження завершено навесні 1949 року. Будівлі не збережені. У тому ж комплексі споруджено головний корпус механічного факультету на вулиці Лукасевича. Проєкт 1949 року, будівництво тривало до 1953. Низку інших споруд проєктованого комплексу не збудовано.[7]
  • Детальний план забудови житлового мікрорайону гірників № 11 у Катовицях (між 1945 і 1951).[6]
Нереалізовані
  • Навчальний проєкт театру (1927).[8]
  • Одна з трьох третіх нагород конкурсу 1928 року на найкращий проєкт павільйону Львова для Загальної крайової виставки 1929 року в Познані. Співавтор Вікторія Канська-Фридецька.[9]
  • Навчальний проєкт комплексу водних видів спорту (1929).[10]
  • Проєкт типових малих житлових будинків на другий конкурс Банку господарства крайового. 1933 рік. Спільна робота Фридецького, Юліана Духовича, Збігнева Хвалібуга та Вітольда Кольбушовського була серед кількох десятків прийнятих проєктів. Всього в конкурсі брали участь 437 робіт.[11]
  • III нагорода конкурсу на будівлю міських електричних закладів у Львові (1934, спільно зі Стефаном Порембовичем).[12]
  • Проєкт костелу святого Вінсента де Поля у Львові. Створений для конкурсу 1937 року, на якому здобув другу нагороду (фактично найвищу, першу нікому не призначено). Співавтори Вікторія Канська-Фридецька і Яніна Бельська. Храм планувався у вкрай простих монументальних формах із доволі «світським» характером. Незвичною була і внутрішня будова. Так східна бічна нава планувалась удвічі ширшою від західної. Робота разом з іншими конкурсними проєктами експонувалась у Палаці мистецтв на території Східних торгів. Того ж року було створено другий варіант проєкту, а також ще три його модифіковані варіанти. Усі базувались на дуже спрощених своєрідно потрактованих формах готики. Їх теж не було прийнято до реалізації.[13]
  • III нагорода конкурсу на проєкти споруд механічного і електротехнічного факультетів Львівської політехніки (1937, спільно з Вікторією Канською-Фридецькою, при співпраці Яніни Бельської).[14]
  • Проєкт дому Польського історичного товариства у Львові. Розроблений для закритого конкурсу 1938 року. Не був прийнятий до реалізації.[15]
  • Ескізний проєкт будинку Школи вугільної промисловості в Сосновці (до 1939).[6]
  • Проєкт перебудови бернардинського монастиря у Львові. Кінець 1930-х років.[16]
  • Проєкт корпусів електричного і авіаційного факультетів Вроцлавської політехніки. Планувалось збудувати великий комплекс споруд, стилістично близьких до соцреалізму, на теренах між Грюнвальдською віссю, вулицями Норвіда і Смолюховського. Проєктування розпочато 1947 або 1948 року і завершено у 1949. Не реалізовано. Будівництво розпочато пізніше, за конкурсним проєктом інших архітекторів.[17]
  • Конкурсний проєкт автобусного вокзалу у Львові, II нагорода (до 1939).[18]
  • Проєкт «Будинку студента» у Вроцлаві. Створений 1949 року. Планувався в місцевості Щитники, у кварталі між вулицями Парковою, Коперника, Дікштейна і Банаха. Розрахований на 1780 осіб і мав складатись із трьох поєднаних між собою семиповерхових житлових блоків, одного десятиповерхового, а також спортивного комплексу зі стадіоном, критим басейном і спортзалом. Не був реалізований.[19]
  • Конкурсний проєкт архітектурно-урбаністичного розвитку площі Костюшка у Вроцлаві (між 1945 і 1951).[6]
  • Конкурсний проєкт будинку Загального закладу взаємного страхування у Львові, I нагорода (до 1939).[18]
  • Конкурсний проєкт будинку Медичної академії у Вроцлаві (між 1945 і 1951).[6]
  • Конкурсний проєкт будинку Металургійної школи в Катовіцах I нагорода (між 1945 і 1951).[6]
  • Конкурсний проєкт будинку Центральної поліклініки у Львові, III нагорода (до 1939).[18]
  • Конкурсний проєкт водонапірної вежі PKP в Катовицях III нагорода (між 1945 і 1951).[6]
  • Конкурсний проєкт інтер'єрів кав'ярні «Фенікс» у Кракові II нагорода (до 1939).[18]
  • Конкурсний проєкт корпусу авіаційного і механічного факультетів Вроцлавської політехніки (між 1945 і 1951).[6]
  • Конкурсний проєкт типових будинків для робітників у Львові, III нагорода (до 1939).[18]
  • Плани просторового впорядкування міст Бендзин і Жори (між 1945 і 1951).[6]
  • Проєкт архітектурного оточення пам'ятника сілезьким повстанцям на горі святої Анни (між 1945 і 1951).[6]
  • Проєкт відбудови оперного театру у Вроцлаві (між 1945 і 1951).[6]

Примітки
  1. Prętczyński Z. Wspomnienia o profesorach Politechniki Wrocławskiej (z lat studiów 1947—1952). — Wrocław : Oficyna Wydawnicza Politechniki Wrocławskiej, 2007. — S. 50—53. — ISBN 83-7085-884-8.
  2. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 43.
  3. Oddział SARP'u we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 11. — S. 364.
  4. Lenartowicz Św. Kościół parafialny P. W. Najświętszej Panny Marii Królowej Polski w Sichowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2000. — Т. 8. — S. 240, 242. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-77-7.
  5. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  6. Prętczyński Z. Wspomnienia o profesorach… — S. 54.
  7. Majczyk J. Projekty profesora Andrzeja Frydeckiego dla wrocławskich szkół wyższych // Architectus — 2016. — № 2 (46). — S. 80—82.
  8. Czasopismo Techniczne. Zeszyt architektoniczny. Projekty studentów Wydziału architektonicznego Politechniki Lwowskiej, wykonane w pracowni Katedry architektury II w latach 1926—1932. — 25 grudnia 1933. — S. 380.
  9. Powszechna Wystawa Krajowa w r. 1929 // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 56.
  10. Czasopismo Techniczne. Zeszyt architektoniczny… — S. 381.
  11. Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 42, 51.
  12. Rozstrzygnięcie Konkursu na Gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. — S. 296; Konkurs na gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Kurjer Powszechny. — 23 czerwca 1934. — № 169. — S. 6.
  13. Biernat M. Kościół parafialny p. w. Św. Wincentego a Paulo (Misjonarzy) // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 314—315, 330—331, il. 752, 753, 764—767. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  14. Rozstrzygnięcie konkursu powszechnego na projekt gmachów Wydziału Mechanicznego i Elektrotechnicznego Politechniki Lwowskiej // Architektura i Budownictwo. — 1937. — № 10. — S. 390; Wynik konkursu na gmach Wydziału Mechanicznego i Elektrycznego Politechniki // Gazeta Lwowska. — 30 grudnia 1937. — № 295. — S. 2.
  15. Sprawozdanie Polskiego Towarzystwa Historycznego. — Lwów : Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1938. — S. 9.
  16. Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 30. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  17. Bocheński St., Piskozub J. Budowa budynków Wydziału Elektrycznego D1 i Wydziału Lotniczego D2 Politechniki Wrocławskiej — historia pewnej iluzji // Wiadomości Konserwatorskie. — 2015. — № 41. — S. 65—73.
  18. Prętczyński Z. Wspomnienia o profesorach… — S. 53.
  19. Majczyk J. Projekty profesora… — S. 85—86.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.