Чудець
Чудець (пол. Czudec) — село в Польщі, у гміні Чудець Стрижівського повіту Підкарпатського воєводства. Центр своєї гміни. Населення — 2975 осіб (2011[1]).
Село
Координати 49°56′44″ пн. ш. 21°50′17″ сх. д.
|
Історія
1185 року воєвода Миколай Боґорія віддав кілька сіл зі своїх маєтностей монастирю цистерціанців з Копшивниці. В 1264 р. в Тарнаві зустрівся князь галицько-волинський Данило з польським Болеславом і спільно вони розмежували князівства. Кордон пройшов між Чудцем і Ряшевом. У 1279 р. папський легат Філіп у Буді підтвердив абатові цього монастиря право на збір десятини між іншими з Чудця і Стрижова.
Після захоплення Галичини польський король Казимир III 13 січня 1354 р. надав Яну Пакославичу місто Ряшів з околицями: по Домброву — на півночі, Чудець — на заході, Лежайськ — на сході. В 1427 р. король Владислав II Ягайло надав Чудцю міські права.
Місто тривалий час було осередком кальвінізму. В 1713 р. місцевий дідич Ян Грабінський збудував парафіяльний римо-католицький костел.
До 1920 р. в Чудці ще залишались українці-грекокатолики, які належали до парафії Близенька Короснянського деканату Перемишльської єпархії. Метричні книги велися з 1776 року.
Після Другої світової війни село опинилось на теренах ПНР.
У 1975—1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 1464 | 306 | 981 | 177 |
Жінки | 1511 | 288 | 898 | 325 |
Разом | 2975 | 594 | 1879 | 502 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чудець
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Czudec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 879. (пол.)
- Czudec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 379. (пол.)