Сосновець
Сосновець (пол. Sosnowiec) — промислове місто в південно-західній Польщі, у Верхньосілезькому вугільному басейні.
Географія
На південно-східній околиці міста у річку Пшемшу впадають Чорна Пшемша і Біла Пшемша. На межі сусіднього міста Мисловець річка Болина впадає у Чорну Пшемшу.
Клімат
| Клімат Сосновця | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 0,4 | 2,4 | 7,6 | 14,1 | 18,5 | 21,6 | 23,6 | 23,5 | 18,7 | 13,3 | 7,8 | 2,5 | 12,8 |
| Середня температура, °C | −2,1 | −0,8 | 3,4 | 9,4 | 14,1 | 17,5 | 19,5 | 19,2 | 14,6 | 9,6 | 4,9 | 0,2 | 9,1 |
| Середній мінімум, °C | −4,9 | −4,1 | −0,7 | 4,2 | 9,1 | 12,7 | 14,9 | 14,6 | 10,6 | 6,1 | 2,1 | −2,3 | 5,2 |
| Норма опадів, мм | 54 | 49 | 58 | 59 | 86 | 87 | 102 | 77 | 75 | 56 | 57 | 52 | 812 |
| Днів з опадами | 9 | 9 | 9 | 8 | 10 | 10 | 11 | 8 | 8 | 8 | 8 | 9 | 107 |
| Вологість повітря, % | 84 | 82 | 74 | 67 | 70 | 70 | 71 | 69 | 73 | 78 | 84 | 83 | 75 |
| Джерело: Climate-Data.org[4] | |||||||||||||
Історія
Назва міста Сосновець походить від соснових гаїв, які росли на цій території до 1830 року. Перша згадка про село Сосновець виявлено в архіві сільського приходу Мисловіце і датується 1727 роком. Сосновець в той час був невеликим селом, розташованим по сусідству з селами Сілець і Загуж (в даний час — мікрорайони міста Сосновець). У 1795 році після третього поділу Польщі Сосновець увійшов до складу Пруссії як Sosnowietz. Під час наполеонівських воєн місто було частиною незалежного Варшавського герцогства, після поразки Наполеона відійшов до автономного Царства Польського в складі Росії.
Стрімкий розвиток Сосновця в XIX столітті пов'язаний з відкриттям багатих покладів мінералів, насамперед кам'яного вугілля, а також з розвитком залізничного сполучення і прикордонним становищем (на кордоні Австро-Угорської та Російської імперії). У 1848 році в Трабзон (нині район Сосновця) відкритий залізничний вокзал. Станція так і називалася — Кордон (нині Сосновець-Оф). У 1859 році в центрі майбутнього міста був побудований другий вокзал під назвою Сосновіце (нині Сосновець-Головний). У 1902 році Сосновець отримав статус міста. На той момент там проживало 61 000 чоловік, працювало власне видавництво, театр, лікарня. У 1914 році населення міста становило вже 118 000 чоловік. Перша світова війна призупинила розвиток міста. У цей період було знищено багато промислових об'єктів, зруйновано велику кількість шахт. Після війни промисловість переживає новий підйом, сюди переїжджає Торгово-промислова палата. У період Другої світової війни в Сосновці існувало єврейське гетто. У місті традиційно проживала велика єврейська громада, до початку Другої світової війни євреї становили 22 % населення Сосновця. Значна частина з них загинула під час нацистської окупації в таборах смерті. У січні 1945 року місто було звільнене від німецьких окупантів. Ще до підходу основних сил польський партизанський загін Армії Людової під командуванням С. Чарнецького і передовий загін 59-ї армії після дводенних боїв звільнили північно-східне передмістя міста.
У 1990-ті роки зміна політичної та економічної ситуації в країні призвело до того, що багато галузей промисловості занепали, були закриті деякі шахти, місто стало розвиватися переважно в сфері торгівлі та послуг. На початку XXI століття вигляд Сосновця радикально змінюється: перебудовується центр міста і його візитною карткою стала будівля залізничного вокзалу.
Інтернування та поховання вояків УНР, українські сліди
За даними О. Колянчука у військових частинах Сосновця було інтерновано не численних вояків УНР.
На православній ділянці міжконфесійного цвинтаря: символічна могила Івана Фещенка-Чопівського (1884—1952) (Вчений похований на лагерному цвинтарі в с. Абезь, республіки Комі в Росії), віце-прем'єра Уряду УНР, згодом професора Гірничо-Металургійної академії у Кракові; гріб його дружини Зінаїди Фещенко--Чопівської (1893—1949), діячки Союзу українок-емігранток та «Просвіти»; поховання генерала Володимира Сінклера (1879—1945), начальника Генерального штабу Армії УНР, у 1920 р. члена української дипломатичної місії у Варшаві (його підпис видніє на польсько-українській військовій конвенції від 24 квітня 1920); разом із ним похована його дружина Людмила (1889—1965); могила сотника Генерального штабу Армії УНР Петра Вдовиченка-Коморового[5].
Пам'ятки та пам'ятки
Місто має багато історичних пам'яток епохи індустріального розвитку. Ми також знаходимо мощі минулого, пов'язані з чотирма культурами, які вплинули на розвиток міста.
Головні пам'ятки
- Sielecki замок,
- Dietl палац,
- Schön палац,
- Oskar Schön палац,
- Православна Церква,
- Євангельська Церква,
Парки і заповідники
- Sielecki — історичний парк замка
- Торф'яник Бур — захищена область Natura 2000
Відомі люди
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 102827 | 15811 | 74976 | 12040 |
| Жінки | 113594 | 15151 | 69216 | 29227 |
| Разом | 216421 | 30962 | 144192 | 41267 |
Населення за роками:
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
- https://sjp.pwn.pl/szukaj/sosnowiczanin.html
- Sosnowiec climate: Average Temperature, weather by month, Sosnowiec weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 27 лютого 2021.
- Парнікоза, Іван. Сосновець. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.