Андрійчук Іван Гнатович
Іван Гнатович Андрійчу́к (нар. 13 березня 1919, Київ — пом. 25 березня 1999, Київ) — український скульптор, член Спілки радянських художників України з 1958 року.
| Андрійчук Іван Гнатович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 березня 1919 Київ, Українська СРР |
| Помер |
25 вересня 1999 (80 років) Київ, Україна |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Вчителі | Верна Петро Петрович |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Нагороди |
  |
Біографія
Народився 13 березня 1919 року в місті Києві (нині Україна). 1941 року закінчив Київський механічний технікум. Після його закінчення поєднував роботу в друкарні з навчанням на вечірньому відділенні Київської консерваторії. Спеціальної художньої освіти не мав, навчився всього у свого тестя Петра Верни.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (8 червня 1945), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[1].
Жив у Києві в будинку на бульварі Давидова, № 10, квартира 25, потім в будинку на вулиці Ентузіастів, № 41, квартира 52[2]. Помер у Києві 25 березня 1999 року.
Творчість
Працював у галузі станкової скульптури. Серед робіт:
- скульптурні композиції
- Тараса Шевченка (1950);
- Петра Чайковського (1953; Кам'янський державний літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського);
- Петра Верни (1954);
- Богдана Хмельницького (1954);
- Льва Толстого (1955, мармур);
- арсенальця М. Піарка (1957);
- сільської вчительки С. В. Мазур (1957);
- робітниці трикотажної фабрики імені Рози Люксембург О. Яценко (1960);
- Миколи Гоголя (1963, у співавторстві з Анатолієм Шаталовим; Національний музей у Львові);
- Володимира Леніна (1964–1965);
- М. Кондратюка (1970, алюміній);
- хірурга-доцента А. П. Степаненка (1972, мармур).
Брав участь у всеукраїнських художніх виставках з 1951 року, всесоюзних з 1954 року, зокрема в:
- виставці образотворчого мистецтва УРСР присвяченій 300-річчю воз'єднання України з Росією в Києві у 1954 році;
- всесоюзній художній виставці в Москві у 1954 році;
- ювілейній зудожній виставці УРСР у Києві у 1957 році;
- 11-тій виставці образотворчого мистецтва УРСР в Києві у 1958 році;
- всесоюзній художній виставці «40 років ВЛКСМ» в Москві у 1958 році;
- республіканській художній виставці присвяченій 40-річчю ВЛКСМ у Києві у 1959 році;
- художній виставці «Радянська Україна» в Києві у 1960 році.
Роботи художника зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Національному музеї у Львові, Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».
Література
- Андрейчук, Иван Игнатьевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1970. — Том 1 (Аавик-Бойко), сторінка 148 (рос.);
- Андрійчук Іван Гнатович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 11.;
- Андрійчук Іван Гнатович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 12.
;
- Г. Скляренко. Андрійчук Іван Гнатович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / (головний редактор Г. Скрипник); НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінка 61. ISBN 978-966-02-8960-4.;
- В. В. Швець-Машкара. Андрійчук Іван Гнатович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.