Андрій Зелінський

У 1994 році закінчив ліцей К. Шептицького (м. Львів).

У 1997 р. Андрій Зелінський поїхав зі Львова на навчання до США. Філософську освіту здобував у Коледжі Святого Василія, Стемфорд, США, богословську — в Папському Григоріанському університеті в Римі, Італія, політологічну — в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія».[3]

Основні сфери наукових інтересів та напрямки пасторальної діяльності: ідеологія національної безпеки, християнська духовність у контексті сучасної культури, забезпечення духовних потреб військовослужбовців та виховання молоді на ціннісних засадах.

Своє капеланське служіння серед військовослужбовців розпочав у 2006 р. на базі Академії сухопутних військ у Львові.

2012 — Викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ. Курс «Християнський світогляд і сучасна культура».

2014 — перший військових капелан при штабі АТО.

2015 — Співзасновник ГО «Українська академія лідерства».

2017-2018 — штатний військовий капелан у 36 Окрема бригада Морської піхоти ВМС ЗСУ в Миколаєві.

2018 — заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ.

2019 — викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ (курс «Сучасні теорії політики та влади») та Інституту Лідерства і управління УКУ (курс «Лідерство»).

В департаменті о. Андрій займається низкою завдань з питань інституційного оформлення душпастирства в Збройних Силах України і забезрпечення якісного рівня капеланського служіння, член робочої групи з напрацювання законопроекту «Про Службу військового капеланства», працює із сім'ями військовослужбовців, особливу увагу приділяє родинам, які втратили синів, дочок, батьків, чоловіків. Також займається реабілітацією воїнів.

В столиці України о. Андрій Зелінський провадив такі ініціативи як «Клуб Надзвичайних»,«Клуб Глечиків», англомовний клуб «Be Happy!», італомовний клуб «Carissimi», служив у сфері академічного душпастирства, частий гість теле — та радіопередач.

З червня 2014 року бере активну участь у наданні духовної підтримки українським військовим у зоні АТО/OOC, здійснюючи своє служіння у підрозділах ЗСУ під Слов'янськом, Краматорськом, Старогнатівкою, на Авдіївській промзоні та у Пісках, Дебальцевому, Широкиному і Водяному Донецької області.

Ще в Києві відвідував перших поранених у Центральному військовому шпиталі[3]. Як військовий капелан одним із перших поїхав у район бойових дій на Схід країни. Розпочинав душпастирську діяльність у польовому храмі Архістратига Михаїла неподалік Слов'янська. Щодня до нього приходили бійці: на сповідь, за порадою і просто щиро поговорити.[4]