2014 в Україні

На державному рівні відзначалися такі пам'ятні дати та ювілеї:

• 8 січня — пожежа на території ПАТ Хартрон в Харкові, загинуло 8 людей[1].
• 16 січня — регіонали і комуністи у Верховній Раді у ручному режимі прийняли пакет законів про свавілля влади[2].
• 17 січня — президент Янукович підписав[3] закони про свавілля.
• 28 січня — президент України Віктор Янукович відправив у відставку уряд Миколи Азарова.
• 21 лютого — в будинку Адміністрації Президента України підписана «Угода про врегулювання кризи в Україні»[4], між президентом Януковичем та лідерами опозиції Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком, Олегом Тягнибоком; того ж дня Верховна Рада повернулася до дії Конституції 2004 року[5]. Угода не була виконана жодною з сторін і, у подальшому, стала претекстом шантажу з боку Росії і приводом (одним з) ексалаціїагресії в Україні.
• 18 лютого — у результаті атак силовиків на вулицях Інститутській та Грушевського, на Майдані Незалежності у Києві було вбито три десятки людей, поранено півтори тисячі і 100 вважаються зниклими безвісти[6][7].
• 20 лютого — масовий розстріл протестувальників на вулиці Інститутській у Києві.
• 22 лютого — Рада постановила, що президент Янукович «самоусунувся в неконституційний спосіб», призначила дострокові вибори на 25 травня 2014 року[8]
• 27 лютого — російський спецназ захопив будівлі Верховної Ради та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, українські військові частини блоковані російськими військами.
• 15 березня — Верховна Рада України розпустила кримську верховну раду[9]
• 15 березня — Росія використала право вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувала ухвалення резолюції проти кримського «референдуму»[10].
• 16 березня — в умовах російської окупації відбувся «лже-референдум» про статус Криму.
• 18 березня — у Кремлі підписали угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії, її скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем'єр Сергій Аксьонов, мер Севастополя Олексій Чалий[11].
• 20—22 березня — внаслідок захопницьких дій кримської кампанії РФ ВМС України втратив близько двох десятків боєздатних кораблів, у тому числі підводний човен і два корвети, чимало військової техніки і бойового спорядження, а також екіпаж (частину/и), що перейшов на бік ворога[12].
• 21 березня — Україна та Європейський Союз підписали політичну частину Угоди про асоціацію[13].
• 21 березня — постійна рада Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Відні ухвалила рішення про направлення в Україну міжнародної моніторингової місії[14].
• 26 березня — прапори Росії підняті у всіх 193 військових підрозділах, що належали (належать) ЗС України у Криму[15].
• 27 березня — Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію на підтримку територіальної цілісності України та про визнання недійсним «референдуму» у Криму[16][17].
• 27 березня — Верховна Рада ухвалила урядовий закон про запобігання фінансовій катастрофі[18], котрий передбачає підвищення податків, акцизів і зборів та скорочення субсидій, і є передумовою для отримання фінансової допомоги від МВФ
• 29 березня — Курултай кримськотатарського народу. У розрізі кримської кризи, керівництво кримськотатарського народу бере курс на активну участь як у внутрішньо- так і зовнішньополітичних процесах з урегулювання кримського питання.
• 31 березня — Державна дума Росії після анексії Криму в односторонньому порядку денонсувала угоди про базування Чорноморського флоту РФ на території України[19].
• 9 квітня — ПАРЄ засудила анексію Криму Росією і зажадала негайного виводу російських військ з півострову.
• 11 квітня — Держрада Криму без обговорення прийняла Конституцію півострова[20][21].
• 12 квітня — збройний загін російських терористів під керівництвом Ігоря Гіркіна зайняли міста Краматорськ та Слов'янськ.
• 13 квітня — в Україні оголошена антитерористична операція з метою подолання проявів сепаратизму і недопущення захоплення адміністративних будівель.
• 16 квітня — атака на в/ч 3059 у Маріуполі була відбита українськими силами із втратами для атакувальників. Контроль ситуації ескалації «російської весни» на південно-східному напрямку (Маріуполь) дозволило зберегти мир і контроль над тією територією.
• 17 квітня — на зустрічі Україна—ЄС—США—Росія в Женеві досягнуто домовленостей про звільнення захоплених споруд в Україні та амністії протестувальників[22][23].
• 22 квітня — лідерові кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву на 5 років заборонили в'їзд до Росії і Криму[24].
• 30 квітня — Виконавча рада Міжнародного валютного фонду схвалила дворічну програму «стенд-бай» для України обсягом $17 млрд (800 % квоти)[25].
• 29 квітня — у Луганську сепаратисти за допомоги Беркуту зайняли ОДА, міськраду, прокуратуру та телецентр[26].
• 1 травня — виконувач обов'язків президента України Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії[27].
• 2 травня — в Одесі 48 осіб загинуло, 200 поранено у сутичках і пожежі, які почались після збройного нападу сепаратистів на ходу за єдність країни.
• 22 травня — у ранковому бою під Волновахою в Донецькій області загинули 16 військових, 32 поранених[28] з 51-ї моторизованої бригади з Володимира-Волинського[29].
• 25 травня — в Україні на дострокових президентських виборах вже у першому турі переміг Петро Порошенко.
• 26 травня — при відбитті атаки сепаратистів на донецький аеропорт імені Прокоф'єва було вбито близько ста бойовиків[30][31], серед українських вояків втрат не було.
• 29 травня — терористи у Слов'янську збили вертоліт Мі-8, загинуло 12 українських військових, серед яких генерал-майор Сергій Кульчицький[32].
• 3 червня — у ході антитерористичної операції місто Красний Лиман звільнено від терористів[33].
• 13 червня — у Маріуполі в ході антитерористичної операції звільнені зайняті терористами ДНР споруди, 5 бойовиків вбито, 30 затримані[34].
• 14 червня — у Луганську при заході на посадку терористами збитий український військово-транспортний літак Іл-76, усі 49 військовиків на борту загинули.
• 16 червня — «Газпром» та «Нафтогаз» подали зустрічні позови у Стокгольмський арбітраж[35], «Газпром» припинив поставку газу в Україну крім транзиту[36].
• 20 червня — Президент України Петро Порошенко відповідно до рішення РНБО ввів у дію план з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України та на тиждень призупинив АТО.
• 22 червня — Василь Ломаченко, перемігши Гері Расселла, став чемпіоном світу з боксу за версією WBO у напівлегкій вазі[37].
• 27 червня — Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію в повному обсязі; угоди про асоціацію з ЄС також підписали Грузія і Молдова[38].
• 5 липня — українське військо звільнило від терористів Слов'янськ[39], Краматорськ[40], Бахмут, Дружківку та Костянтинівку, силовики розпочали відновлення життєдіяльності міст[41].
• 5 липня — окупаційна влада Криму заборонила Голові Меджлісу Рефату Чубарову в'їзд на півострів[42].
• 10 липня — українські сили звільнили Сіверськ на Донеччині[43].
• 17 липня — російські терористи під Торезом збили пасажирський літак «Boeing 777», що виконував рейс Амстердам—Куала-Лумпур, загинули всі 298 осіб на борту.
• 21 липня — українське військо звільнило від терористів Рубіжне, Дзержинськ, Соледар[44].
• 22 липня — українське військо звільнило від терористів Сєвєродонецьк[45] та Попасну[46].
• 24 липня — після дводенних боїв батальйон «Донбас» і 24-а механізована бригада звільнили Лисичанськ[47].
• 24 липня — Верховна Рада України розпустила парламентську фракцію Комуністичної партії України[48].
• 24 липня — парламентська коаліція «Європейський вибір» у Верховній Раді розпущена; прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про відставку уряду.
• 27 липня — українські війська увійшли у Шахтарськ[49], чим розітнули угруповання сепаратистів і деблокували прикордонні частини.
• 28 липня — сили антитерористичної операції зайняли Дебальцеве[50], Авдіївку[51], Лутугине[52].
• 12 серпня — сили антитерористичної операції звільнили Вуглегірськ[53].
• 17 серпня — українська 95-а бригада взяла під контроль районний центр Ясинувата[54].
• 21 серпня — українські силовики встановили контроль над райцентром Станиця Луганська[55].
• 28 серпня — після масового введення на територію України російських військ[56] українські силовики залишили Новоазовськ[57], Амвросіївку і Старобешеве[58].
• 30 серпня — при відході колони українських бійців з оточення під Іловайськом були обстріляні російськими військами; загинули, були поранені або взяті у полон сотні вояків[59].
• 2 вересня — українські війська залишили луганський аеропорт і Лутугине.
• 4 вересня — українські війська залишили останні позиції у Луганську[60].
• 5 вересня — в Мінську тристороння контактна група (Росія, Україна, ОБСЄ) та представники ополченців підписали мирний протокол з 12 пунктів, першим з них значиться «забезпечення негайного двостороннього припинення застосування зброї».
• 16 вересня — Верховна Рада схвалила президентські закони про особливий порядок для зайнятих районів Донбасу і про амністію бойовикам[61].
• 16 вересня — Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС[62], президент Порошенко одразу в Раді підписав закон про ратифікацію[63].
• 19 вересня — учасники контактної групи в Мінську домовилися про припинення вогню в Україні, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки[64].
• 22 вересня — смерч на Рівненщині.
• 2 жовтня — при штурмі донецького аеропорту російсько-терористичними загонами були вбиті та поранені сотні бойовиків[65].
• 26 жовтня — позачергові парламентські вибори в Україні.
• 18 грудня — у Львові у церкві монастиря Святого Онуфрія перепоховали останки першодрукаря Івана Федорова[66].

• Церква святого архистратига Михаїла (Хмельницький)