Анна Могилянка

Анна Могилянка, пол. Anna Mohylanka, рум. Anna Movilă, ? — близько 1665/1667[1]) — шляхтянка Республіка Обох Націй (Речі Посполитої) молдавського походження, дочка господаря Молдавії Єремії Могили, меценатка. Сестра Марії Амалії Потоцької, Раїни Вишневецької.

Анна Могилянка
Псевдо Анна Могилянка, Anna Mohylanka, Anna Movilă
Померла близько 1665
Підданство Республіка Обох Націй (Річ Посполита)
Діяльність меценатка
Відома завдяки фундаторка Успенської церкви у Підгайцях
Конфесія православна, католичка
Рід Могили
Батько Єремія Могила
Мати Є. Чомортань-Лозинська
Родичі Марія Амалія Могилянка (сестра)
Брати, сестри Олександр Могила, Костянтин Могила, Вишневецька Раїна і Марія Потоцька-Могилянка
У шлюбі з Максиміліан Пшерембський, Ян Чарнковський, Владислав Мишковський, Станіслав «Ревера» Потоцький
Герб

Життєпис

Народилася в сім'ї господаря Молдавського князівства Єремії Могили та його дружини Єлизавети.

Була фундаторкою будівництва мурованої Успенської церкви у Підгайцях.[2]
Опікувалася братством при церкві в Мостиськах (у 1604 році дідич містечка Мостиськ Гербурт видав дозвіл на будівництво церкви, яку спорудили в 1611 році, освятили під титулом святого Юрія). Видала в 1631 році привілей, який підтвердив у 1691 році польський король Ян ІІІ Собеський.[3]
Подарувала коштовні речі Успенській церкві у Львові.[4] Одна зі щедрих доброчинниць Крехівського монастиря.[5]

За твердженням дослідника Василя Слободяна, за рік до смерті перейшла на католицький обряд, за його припущенням, була похована разом з останнім чоловіком у родовій каплиці Потоцьких костелу Святої Трійці в Підгайцях.[6]

Сім'я

Перший чоловік — ленчицький воєвода Максиміліан Пшерембський (його третій шлюб). Діти:

Другий чоловік — представник роду Чарнковських. За о. Каспером Несецьким ТІ, Ян (пом. бл. 1617), син воєводи Анджея[8]. За іншим джерелом, Ян Сендзівуй (пол. Jan Sędziwój, пом. 1641), каштелян кам'янець-литовський[9].

Третій — Владислав Мишковський.

Четвертий — Станіслав «Ревера» Потоцький, дітей не мали[10].

Частина її спадку, що мала відійти першому чоловіку та його спадкоємцям, була записана Потоцьким, що стало причиною багатьох процесів. Зокрема, Миколай Пшерембський у листі від 16 травня 1680 з Любліна до короля Яна ІІІ «благав про опіку перед руїною», писав, що Потоцькі без прав привласнили собі коштовності (золото, срібло, клейноди) та маєтки Анни Могили вартістю принаймні кількасот тисяч[11]

Примітки
  1. Przyboś A. Myszkowski (Gonzaga-Myszkowski) margrabia na Mirowie Władysław h. Jastrzębiec udostojniony (zm. 1658) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1977. — T. XXII/2, zeszyt 93. — S. 402. (пол.)
  2. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach… — S. 160.
  3. Моя рідна домівка, до я кої я завжди повертаюсь де б я не був…
  4. Кос Г., Федина Р. Вулиця Руська у Львові. — Львів : Центр Європи, 1996. — С. .
  5. Krechów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 657. (пол.) — S. 657. (пол.)
  6. Kościół Św. Trójcy w Podhajcach 25-26 min. (пол.)
  7. Byliński J. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577—1639) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : PAU, 1985. — T. ХХVIII/4, zeszyt 119. — S. 762. (пол.)
  8. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1.] — S. 359. (пол.)
  9. Сzarnkowscy 01 Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  10. Potoccy (01) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
  11. Byliński J. Przerębski (Przerembski) Mikołaj h. Nowina (ok. 1618—1694) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : PAU, 1985. — T. ХХVIII/4, zeszyt 119. — S. 763—764. (пол.)

Джерела
  • Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku… — T. 2. — S. 96—113. (пол.)
  • Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Św. Trójcy w Podhajcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — Cz. I Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 4. — 211 s., 402 il. — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.