Антирефлексивне відношення

Поняття антирефлексивного відношення протилежне до рефлексивного - бінарне відношення, у якому кожен елемент пов'язаний із собою, тобто

${\displaystyle \forall a\in X,\ aRa}$

Як приклад такого відношення можна навести відношення нестрогої нерівності на множині натуральних або дійсних чисел. У матриці A(R) рефлексивного відношення на головній діагоналі завжди одиниці, а граф G(R) рефлексивного відношення містить петлі у всіх вершинах.

Відношення називають нерефлексивним, якщо в множині А існує елемент х, який не перебуває у відношенні сам із собою. Зрозуміло, що антирефлексивне відношення є нерефлексивним, але нерефлексивне не завжди є антирефлексивним. Наприклад, на множині дійсних чисел задано відношення R={(x,y), xRy ↔ y=1/x}. Як бачимо, тільки при x=y=1 має місце xRx.

• Об'єднання та перетин двох рефлексивних або антирефлексивних відношень також буде рефлексивним або ж антирефлексивним відношенням відповідно.
• Що стосується добутку: добуток рефлексивних відношень залишається рефлексивним відношенням, проте добуток антирефлексивних відношень уже не обов'язково буде антирефлексивним.
• Транзитивне замикання рефлексивного відношення є рефлексивним відношенням.

${\displaystyle \forall a\in X,\ \lnot (aRa)}$.

• ${\displaystyle \neq \!}$ «не рівно»
• ${\displaystyle <\!}$ «менше»
• ${\displaystyle >\!}$ «більше»
• ${\displaystyle \subset \!}$ «є підмножиною»
• "бути старшим" у множині людей
• "бути батьком"

Матриця антирефлексивного відношення характеризується тим, що всі елементи її головної діагоналі – нулі.

Граф антирефлексивного відношення не має жодної петлі.

• Куратовский К., Мостовский А. Теория множеств. — Москва : Мир, 1970. — 416 с.(рос.)
• Хаусдорф Ф. Теория множеств. — Москва ; Ленинград : ОНТИ, 1937. — 304 с. — ISBN 978-5-382-00127-2.(рос.)