Антоній Лобос

Антоній Міхал Лобос[1] народився 1903 року в селі Вельополе Новосондецького повіту. 1922 року закінчив гімназію в Новому Сончі. Навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки. Під час навчання виїздив до Італії. 1933 року отримав диплом.[2] Ще 1932 розпочав роботу в дирекції Міністерства публічних робіт. Працював у Фонді військового квартирування в Городку, а також до 1939 — у міській раді Львова.[3] Проживав на вулиці Городоцькій, 127 (за старою нумерацією).[4] 1941 року переїхав до Кракова, де певний час працював рисівником у майстерні Адольфа Шишко-Богуша. 1945 року обійняв посаду заступника реставратора Воєводського управління у Кракові.[2]

Антоній Лобос займався також акварельним живописом і графікою в дусі експресіонізму і символізму. Малював фігурні композиції і так звані «архітектурні фантазії» з мотивами старовинної архітектури. Брав участь у виставках Спілки студентів архітектурного факультету Львівської політехніки (1932), львівській виставці Товариства приятелів красних мистецтв (1934). Серед робіт відомо про «Полонез вампірів», експонований на виставці 1946 року.[5] Входив до створеної 1932 року Львівської професійної спілки митців-пластиків.[4]

Влітку 1945 року перебував у відрядженні в місті Свідниця, де 3 серпня загинув в автокатастрофі на площі Грюнвальдській. Похований у Свідниці на цвинтарі на алеї Бжозовій.[6] 1946 року TPSP організувало посмертну виставку робіт Лобоса у Кракові.[2] 1966 року в польському паризькому журналі «Kultura» № 11 (229) опубліковано оповідання Зигмунта Гаупта «Лютня, або путівник по Жовкві та її пам'ятках», де одним із героїв був архітектор Антек Лобос — реставратор замку. У тексті серед іншого точно перелічено інші міста, де йому доводилось працювати.[7]

• Реставрація ратуші в Самборі[3] близько 1930 року.[8]
• Реставрація Жовківського замку за проектом Лобоса під керівництвом Р. Новотного. Розпочата восени 1935 року. Відреставровано вхідний портал, відновлено первісний вигляд вікон та бійниць.[9]
• Колона-капличка «ліхтар померлих» від XVII ст. Встановлена 1938 року за проектом Лобоса при вході до Янівського цвинтаря.[5]
• Вежа-дзвіниця костелу монастиря кларисок у Львові у формах функціоналізму і модернізованого бароко. Передпоховальна каплиця із входом з вулиці Личаківської.[5] За деякими даними спорудженню передував конкурс. Принаймні відомо про один альтернативний проект від Людомила Гюрковича. Лобос запропонував кілька відмінних варіантів дзвіниці, які активно дискутувались у 1936—1937 роках. Врешті, у 1938—1939 роках відтворено силует, відомий з історичного зображення XVIII століття. При цьому частину монастирської будівлі було розібрано, але заплановану на її місці аркадну галерею, яка мала оперізувати вежу, не реалізовано.[10]
• Реставрація ратуші в Раві-Руській.[3]
• Вілли у стилі функціоналізму в дільниці «Залізна Вода» (1930-ті, нині парк Львова).[5]
• Реставрація ренесансних кам'яниць у Перемишлі і Жовкві.[3]
• Гірська база в Бещадах.[3]
• Гірська база на хребті Прегиба.[3]
• Каплиця родини Банасів у Радочі.[3]
• Костел у селі Пашин (Новосондецький повіт).[3]
• Участь у реставрації Олеського замку.[3]

Нереалізовані

• Проект перебудови костелу в селі Загнанськ у Польщі.[3]
• Третє місце на конкурсі проектів парафіяльного костелу в Коломиї 1938 року. Співавтори Оттон Федак і Ян Шварц.[11]
• Проекти ресторанів у нижній частині Стрийського парку і в нинішньому парку ім. Франка (обидва у 1938—1939 роках, співавтор Ян Шварц).[5]
• Проект нового будинку Польського радіо у Львові на ділянці вулиці Драгоманова, 50 (1939). Будівництво було перервано через початок війни. 1979 року на його фундаментах споруджено корпус Львівського університету.[5]

• Łoza S. Łobos Antoni // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 182.
• Leszczyńska U. Łobos Antoni // Słownik artystów polskich i obcych w Polsce działających (zmarłych przed 1966 r.). Malarze, rzeźbiarze, graficy. — Warszawa : KRĄG, 1993. — T. 5. — S. 173. — ISBN 83-85938-25-7.