Вулиця Горбачевського (Львів)

Вулиця Горбаче́вського — вулиця у Франківському районі Львова, місцевість На Байках. Сполучає вулиці Генерала Чупринки та Сахарова, а також утворює трипроминеве перехрестя з вулицями Котляревського та Метрологічною. Прилучається вулиця Кастелівка. Також сходами, що біля будинку № 20, можна підійнятися на вулицю Моршинську.

Вулиця Горбачевського
Львів
Горішня частина вулиці
Горішня частина вулиці
Місцевість На Байках
Район Франківський
Назва на честь Івана Яковича Горбачевського
Колишні назви
Іссаковича, Руненґассе, Іссаковича, Крилова
польського періоду (польською) Issakowicza
радянського періоду (українською) Крилова
радянського періоду (російською) Крылова
Загальні відомості
Протяжність 395 м
Координати початку 49°49′48″ пн. ш. 24°00′27″ сх. д.
Координати кінця 49°49′38″ пн. ш. 24°00′39″ сх. д.
Поштові індекси 79044[1]
Транспорт
Маршрутні таксі № 41[2]
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 10, 11, 19, 21[3]
Державні установи Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу
Навчальні заклади Інститут підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»
Поштові відділення ВПЗ № 44 (вул. Чупринки, 84)[1]
Забудова конструктивізм
Комерція спортивно-розважальний комплекс «Медик»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Горбачевського у Вікісховищі

Історія та назва

Утворена 1895 року[4] і названа на честь львівського вірменсько-католицького архієпископа Ісака Миколая Іссаковича. Під час нацистської окупації, від 1942 року, мала назву Руненґассе. Після встановлення радянського режиму у липні 1944 року повернена передвоєнна назва і вже у грудні того ж року була названа на честь російського байкаря Івана Крилова. Сучасну назву на честь українського хіміка Івана Горбачевського має від 1993 року[5].

Забудова

Вулиця забудована переважно малоповерховими будинками і віллами початку XX століття Деякі належать до сусідніх вулиць, як от будинок № 50, що на вулиці Сахарова. Перспективу вулиці замикає церква святого Климентія папи, колишній костел і монастир кармеліток босих (збудований 1895 року, проект Франца Штатца)[6].

№ 6 — двоповерхова вілла, збудована 1902 року за проєктом Владислава Ґодовського, виконаним бюро Івана Левинського на замовлення скульптора Антона Попеля. В будинку також містилася скульптурна майстерня Антона Попеля[7]. У 1930-х роках вілла перебудована[4]. 2006 року вілла продана міською радою і 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки. Охоронного статусу не мала[8].

№ 8 — вілла, зведена 1913 року за проєктом Івана Багенського[9]. 2006 року вілла продана міською радою та 2013 року розібрана новими власниками для будівництва багатоповерхівки, яку збудували у 2015 році.

№ 10 — сецесійна вілла, збудована 1905 року за проєктом Юзефа Висоцького для власних потреб[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1278-м[3].

№ 11 — житловий будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1616-м[3].

№ 12-А — триповерховий багатоквартирний житловий будинок. Наприкінці 2018 року ЛМР затверджені містобудівні умови та обмеження на реконструкцію з розширенням цього будинку за рахунок надбудови четвертого та п'ятого мансардних поверхів та прибудовою ліфта[10].

№ 16 — житловий будинок, споруджений будівельною корпорацією «Карпатбуд» у 1999 році. Проєкт створений авторським колективом під керівництвом А. І. Воловенка. Архітектор Б. А. Павлов, інженер В. П. Пєшков, конструктор Є. П. Коротун[11].

№ 17-А — п'ятиповерховий житловий будинок-вставка, споруджений у 1960-х роках за проєктом архітектора Я. Бандрівського[12].

№ 18 — колишній «I дім дехніків» (гуртожиток Політехніки)[4], збудований 1895 року фірмою Івана Левинського[13] за проєктом Міхала Лужецького і Якуба Курася[4]. Ділянку під будівництво подарували професори Юліан Захаревич та Іван Левинський[13]. Нині тут міститься Інститут підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»[14].

№ 19 — колишня вілла подружжя Юрашів, споруджена у 1929—1930 роках будівельною фірмою Кароля Ольґерда Юраша та Альфреда Захаревича[15] за проєктом одного з працівників фірми — архітектора Адама Мсцівуєвського[16]. За радянських часів тут містилося управління магістральних нафтопроводів «Дружба», нині тут розташований науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу при інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України — Національного космічного агентства України. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № № 1279-м[3].

№ 21 — чотириповерховий житловий будинок, споруджений в стилі функціоналізму наприкінці 1930-х років. Будинок прикрашений типовими для стилю вікнами-ілюмінаторами. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2449-м[3].

№ 20, 22 — багатоквартирний житловий будинок, збудований у 1970-х роках за проєктом Олега Радомського[4]. Раніше на цьому місці стояла власна вілла архітектора Вінцента Равського-молодшого, збудована ним у 1891—1892 роках. У своєму архітектурному оздобленні поєднувала елементи неороманського і «швейцарського» стилів[17]. У жовтні 2007 року мешканцями будинку створене ОСББ «Дружба-2007».

№ 24 — спортивно-розважальний комплекс «Медик». На території знаходиться зокрема плавальний басейн, створений на місці колишнього озера «Світезь». 1955 року комплекс реконструйовано за проєктом Ярослава Новаківського[4].

  • Світлини вуличної забудови
  • Колишня вілла Олександра Вєжбіцького на розі вулиць Горбачевського та Метрологічної
  • вул. Горбачевського, 8.
    Вілла (перед знесенням у 2013 р.)
  • вул. Горбачевського, 10.
    Сецесійні ковані грати на вікні будинку
  • вул. Горбачевського, 10. Колишня вілла Юзефа Висоцького
  • вул. Горбачевського, 12.
    Житловий будинок
  • вул. Горбачевського, 17. Житловий будинок у стилі міжвоєнного функціоналізму
  • вул. Горбачевського, 18.
    Будівля інституту підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська Політехніка»
  • вул. Горбачевського, 19.
    Колишня вілла Юрашів
  • вул. Горбачевського, 21.
    Житловий будинок
  • вул. Горбачевського, 21.
    Вхідний портал до будинку

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-44. ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 28 грудня 2020.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. Процитовано 28 грудня 2020.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 28 грудня 2020.
  4. Lwów. Ilustrowany przewodnik… — S. 125.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 16.
  6. Архітектура Львова, 2008, с. 305.
  7. Бірюльов Ю. О. Левинський Іван // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4: К—Л. — С. 48. — ISBN 978-966-7007-23-4.
  8. Від вілли Попеля немає навіть попелу… // Високий замок. — 22 квітня 2013. — № 60 (4928). — С. 1, 4.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 496.
  10. Містобудівний кадастр м. Львова. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 24 травня 2021.
  11. Воловенко А. Сучасне проєктування житлових будинків // Архітектурний вісник. — 2000. — № 1—2 (10). — С. 33.
  12. Трегубова Т., Мих Р. Юність стародавнього міста (1960-1980-і роки): Житлове будівництво // Львів: Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234. — ISBN 5-7705-0178-2.
  13. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат, 2009, с. 169.
  14. Офіційна сторінка інституту підприємництва та перспективних технологій НУ «Львівська політехніка». ippt.lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Процитовано 28 грудня 2020.
  15. Захаревичі, 2010, с. 315.
  16. Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy… — S. 159.
  17. Бірюльов Ю. О. Вілли архітекторів // Галицька брама. — 2007. — № 3-4 (147—148). — С. 22—23.

Джерела
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 315. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 38. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Котляревського вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 301. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16, 82, 84, 106, 118. — ISBN 966-603-115-9.
  • Нога О. Іван Левинський: Архітектор, підприємець, меценат. — Львів : Центр Європи, 2009. — С. 169. — ISBN 978-966-7022-81-5.
  • Ćwiklińska B. Konkurs architektoniczny na pensjonat w Krynicy (1926). Jego postaci i pokłosie // Almanach Muszyny. — 2005. — S. 159—162. — ISSN 1234-6276. (пол.)
  • Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 125. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.