Апанович Віктор Антонович

Віктор Антонович Апано́вич (нар. 3 вересня 1922, Тифліс пом. 18 червня 1996, Сімферополь) — український живописець і педагог; член спілки РАБІС із 1937 року[1], Спілки художників СРСР з 1950 року, голова правління Кримського відділення Спілки радянських художників України у 19581960 роках.

Апанович Віктор Антонович
Народження 3 вересня 1922(1922-09-03)
Тифліс, Тифліський повітd
Смерть 18 червня 1996(1996-06-18) (73 роки)
  Сімферополь, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство і портрет
Навчання Ростовське художнє училище імені М. Б. Грекова (1941) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна (1950)
Діяльність художник
Вчитель Шаронов Михайло Андрійович, Йогансон Борис Володимировичd, Зайцев Олександр Дмитровичd і Бернштейн Михайло Давидович
Працівник Кримське художнє училище імені М. Самокишаd
Член Спілка художників СРСР і Національна спілка художників України

Біографія

Народився 3 вересня 1922 року в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Протягом 19371941 років навчався у Ростовському художньому училищі імені Митрофана Грекова, де протягом трьох років отримував заохочувальну стипендію від обласної Спілки радянських художників. У 1940 році був премійований поїздкою до Москви[1].

З початком німецько-радянської війни 22 серпня 1941 року був мобілізований і направлений на навчання в Ростовське артилерійське училище. У складі зведеного курсантського полку брав участь у боях під Ростовом. Після закінчення училища, евакуйованого на Кавказ, у званні старшого сержанта був відправлений на фронт. У 1942 році в боях під Харковом був поранений, захворів на висипний тиф, і в 1943 році, після лікування, звільнений у запас[1].

З листопада 1944 року до 13 травня 1945 року працював художником у гарнізонному Будинку Радянської армії у Києві та одночасно навчався у Київському державному художньому інституті, де його викладачем був Михайло Шаронов. У 1945 році перевівся на живописний факультет Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна Академії мистецтв СРСР, який закінчив у 1950 році. Серед його педагогів були художники Олександр Зайцев, Михайло Бернштейн. Отримав звання художника живопису. Дипломну роботу — картину «На канікулах», захистив на «добре» (керівник Борис Йогансон)[1].

За розподілом, Комітетом у справах мистецтв при Раді міністрів СРСР, був направлений на роботу до Сімферополя. Упродовж 19501954 років викладав живопис та композицію у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша. Одночасно, працював у товаристві «Кримхудожник», членом якого був з 1 серпня 1950 року[1].

Правлінням Спілки радянських художників Криму 31 липня 1950 року, за рекомендацією ленінградських художників Віктора Орєшникова, Йосипа Серебряного, Олександра Зайцева, був прийнятий до членів Спілки художників СРСР. З 20 березня 1951 року по 15 січня 1955 року та з 21 березня 1958 року по 21 листопада 1962 року був членом Правління Спілки радянських художників Криму — Кримського відділення Спілки радянських художників України, а з 27 березня 1958 року по 13 липня 1960 року — головою Правління[1].

1954 року залишив викладацьку діяльність і перейшов на творчу роботу, працював за договорами у Сімферопольських майстернях Художнього фонду УРСР, потім у Кримському художньо-виробничому комбінаті.

Був учасником VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів і делегатом I Всесоюзного з'їзду радянських художників у Москві у 1957 році[1].

Жив у Сімферополі в будинку на вулиці Беспалова, № 35, квартира 6. Помер у Сімферополі 18 червня 1996 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Хлопчик на День Перемоги» (1945);
  • «Петро І знімає дзвони» (1946);
  • «На канікулах» (1950);
  • «Портрет знатної стахановки Камишбурунського комбінату Романенко» (1951);
  • «Мітинг у Джанкої» (1952, у співавтостві з Валентином Бернадським);
  • «Жіночий портрет» (1954);
  • «На трасі Москва—Сімферополь» (1956);
  • «Нові знайомі» (1957; полотно, олія);
  • «Біля моря» (1957);
  • «Портрет учасників VI Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Москві» (1957);
  • «Портрет комісара і коменданта Чорноморського магніто-бронепоїзда „Свобода или смерть“ у 1918 році М. Я. Гімельштейна» (1959);
  • «Біля причалу» (1959;
  • «Молода працівниця» (1962);
  • «Портрет актриси А. Р. Козакової» (1963);
  • «Портрет художниці М. Борисової» (1964),
  • «Портрет інженера Тамари Рассказової» (1965);
  • «Портрет прикордонника — відмінника бойової та політичної підготовки І. Гусаченка» (1968)
  • «Диктор телебачення» (1969);
  • «Дружинники» (1970);
  • «Дубки» (1970, акварель);
  • «Оленка» (1971);
  • «Портрет сина» (1972);
  • «Делегат з Італії» (1972);
  • «Портрет старшини міліції Лукашенка» (1974);
  • «Два покоління» (1974);
  • «Оля Циганкова» (1975);
  • «Гість» (1975);
  • «Чоловічий портрет» (1977, акварель);
  • «Крим. Сонячний день» (1980);
  • «Портрет Олі Янковської» (1984);
  • «Настя» (1985, картон);
  • «Портрет Ірини» (1989).

Ілюстрував дитячі книги, зокрема оповідання Костянтина Золотовського «Підводні майстри» (1958).

Від 1954 року брав участь у всеукраїнських, від 1957 року — у всесоюзних та від 1958 року — у міжнародних виставках. .

Картини художника зберігаються в Севастопольському художньому музеї імені Крошицького та Сімферопольському художньому музеї.

Примітки

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.