Меропенем
Меропенем — синтетичний антибіотик з групи карбапенемів для парентерального застосування. Меропенем був розроблений японською компанією Dainippon Sumitomo Pharma у 80-х роках минулого століття, уперше почав застосовуватися в Італії у 1994 році, та отримав схвалення FDA у 1996 році.[1][2]
 | |
|---|---|
Меропенем
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 3-[5-(dimethylcarbamoil) pyrrolidin-2-yl] sulfanyl-6-(1-hydroxyethyl)-4-methyl-7-oxo-1-azabicyclo[3.2.0] hept-2-ene-2-carboxylic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C17H25N3O5S |
| Мол. маса | 383,464 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 1 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПАНЛАКТАМ, ЗАТ«Фармацевтична фірма «Дарниця»,Україна UA/12015/01/01 03.02.2012-03/02/2017 |
Фармакологічні властивості
Меропенем — синтетичний антибіотик з групи карбапенемів широкого спектра дії. Препарат діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки бактерій. До меропенему чутливі більшість грампозитивних та грамнегативних бактерій: стрептококи, стафілококи, шиґели, сальмонелли, нейсерії, лістерії, клебсієлли, Corynebacterium diphtheriae, Acinetobacter spp., Escherichia spp., Serratia spp., Brucella spp., Bordetella spp., Campylobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Haemophilus spp., Helicobacter pylori, Proteus spp., Pseudomonas spp., Vibrio spp., Yersinia enterocolitica, а також більшість анаеробних бактерій, включно з клостридіями. Меропенем стійкий до дії плазмідних бета-лактамаз I и III типів, що виробляються більшістю грамнегативних бактерій, але нестійкий до дії хромосомних метало-бета-лактамаз Stenotrophomonas maltophilia та Flavobacterium.[3] Нечутливими до меропенему є метицилінрезистентні стафілококи, Stenotrophomonas maltophilia, Enterococcus faecium.
Фармакодинаміка
Після внутрішньовенного введення меропенем швидко розподіляється в організмі, біодоступність препарату складає 100%. Меропенем погано зв'язується з білками плазми крові. Меропенем досягає високих концентрацій в усіх тканинах та рідинах організму. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 30-90 хвилин після введення. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[4] Меропенем проникає через плацентарний бар'єр, виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці в незначній кількості. Виділяється меропенем з організму нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення антибіотика становить 1 годину, при нирковій недостатності цей час може зростати.[3][4]
Показання до застосування
Меропенем застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами: пневмонії (включно з госпітальними)[3], інші захворювання дихальної системи (включно муковісцидоз), інфекції сечовидільних шляхів, інтраабдомінальні та гінекологічні інфекції, менінгіт, інфекції шкіри та м'яких тканин, септицемія, інфекії на фоні нейтропенії.[4]
Побічна дія
При застосуванні меропенему можливі наступні побічні ефекти[5]:
- Алергічні реакції — часто (1—10%) висипання на шкірі, свербіж шкіри; із невідомою частотою кропив'янка, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — часто (1—10%) нудота, блювання, біль в животі, діарея; із невідомою частотою кандидоз ротової порожнини, псевдомембранозний коліт.
- З боку нервової системи — часто (1—10%) головний біль; рідко (0,01—0,1%) судоми; із невідомою частотою парестезії.
- Зміни в лабораторних аналізах — часто (1—10%) тромбоцитоз, підвищення рівня активності амінотрансфераз, лужної фосфатази і лактатдегідрогенази в крові; нечасто (0,1—1%) еозинофілія, тромбоцитопенія, підвищення рівня білірубіну в крові; із невідомою частотою лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.
- Місцеві реакції —часто (1—10%) болючість в місці введення та флебіти.
За матеріалами, які були отримані у ІІІ фазі клінічних досліджень меропенему, встановлено, що найчастішими побічними ефектами препарату є діарея (до 4,3% у різних дослідженнях), шкірні висипання (2,3%), нудота і блювання (до 3,6%), свербіж шкіри (до 1,2%) та боючість у місці ін'єкції (1,1%); частота побічних ефектів, при яких хворі були вимушені припинити застосовувати меропенем, складала від 1,4 до 2,7%. Серед змін у лабораторних аналізах найчастіше спостерігалися підвищення рівня активності АЛТ (у 6% випадків) та АСТ (у 5,6% випадків), тромбоцитоз (2,4% випадків) та еозинофілія (1,2% випадків).[3][4]
Протипокази
Меропенем протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків, в дитячому віці до 3-х місяців. З обережністю застосовують при вагітності та годуванні грудьми.
Форми випуску
Меропенем випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,5 і 1,0 г.[6]
Примітки
- Edwards, JR; Turner, PJ; Wannop, C; Withnell, ES; Grindey, AJ; Nairn, K (February 1989). In vitro antibacterial activity of SM-7338, a carbapenem antibiotic with stability to dehydropeptidase I. Antimicrobial agents and chemotherapy 33 (2): 215–22. PMC 171460. PMID 2655530. doi:10.1128/AAC.33.2.215. (англ.)
- http://www.ds-pharma.com/rd/new_value/meropen.html Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine. (англ.)
- http://www.pharmateca.ru/ru/archive/article/6787 (рос.)
- http://nature.web.ru/db/msg.html?mid=1176441&uri=index4.html (рос.)
- http://www.vidal.ru/drugs/molecule/662 (рос.)
- " "Меропенем в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)