Біль у животі

Біль у животі симптом, пов'язаний як з незначними, так і з серйозними медичними станами та захворюваннями.

Біль у животі
Болі в животі можна охарактеризувати за відповідною частиною
Болі в животі можна охарактеризувати за відповідною частиною
Спеціальність Гастроентерологія
Загальна хірургія
Причини Серйозні: Апендицит, перфоративна виразка шлунка, панкреатит, розрив дивертикуліту, перекрут яєчника, заворот кишок, розрив аневризми аорти, розрив селезінки або печінки, ішемічний коліт, ішемічні стани міокарда[1]
Загальні: Гастроентерит, синдром подразненого кишечника[2]
Препарати cajeput oild
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 MD81
МКХ-10 R10
DiseasesDB 14367
MeSH D015746
 Abdominal pain у Вікісховищі

Поширеними причинами болю в животі є гастроентерит та синдром подразненого кишечника.[2] У близько 15 % людей біль у животі спричиняє серйозніше захворювання, таке як апендицит, кровотеча або розрив аневризми черевної аорти, дивертикуліт або позаматкова вагітність.[2] У третині випадків точна болю причина невідома.[2]

Враховуючи, що різноманітні захворювання можуть спричинити певну форму болю в животі, системний підхід до обстеження людини та проведення диференціального діагнозу є вкрай важливим.[3]

Диференціальна діагностика

Найчастішими причинами болю в животі є гастроентерит (13 %), синдром подразненого кишечника (8 %), проблеми сечовивідних шляхів (5 %), гастрит (5 %) і запор (5 %). Приблизно у 30 % випадків причина болю у животі невідома. Близько 10 % випадків спричинені серйознішими проблемами, пов'язаними із жовчним міхуром (жовчнокам'яна хвороба або дискінезія жовчних шляхів) або підшлунковою залозою (4 %), дивертикулітом (3 %), апендицитом (2 %) та раком (1 %).[2] У літніх людей причинами болю у животі часто є мезентеріальна ішемія та аневризма черевної аорти.[4]

Гострий біль у животі

Гострий живіт можна визначити як сильний, постійний біль у животі з раптовим початком, який, ймовірно, вимагає оперативного втручання для усунення його причини. Біль часто може бути поєднаний з нудотою та блюванням, здуттям живота, гарячкою та ознаками шоку. Одним з найпоширеніших станів, пов'язаних з гострим болем у животі, є гострий апендицит.[5]

Поширені причини

За системою

Більш обширний перелік включає наступне:

За локалізацією

Місце болю в животі може дати інформацію про причину болю. Живіт розділяють на чотири області, які називаються квадрантами. Місця болю та пов'язані з ними прояви включають:[6][7]

Патофізіологія

Частина Кровопостачання[8] Іннервація[9] Структури[8]
Передня кишка Целіакія артерії T5 — T9 Глотка

Стравохід

Дихальні шляхи

Шлунок

Проксимальний відділ
дванадцятипалої кишки

Печінка

Жовчні шляхи

Жовчний міхур

Підшлункова залоза

Середня кишка Верхня брижова артерія T10 — T12 Дистальний відділ
дванадцятипалої кишки

Сліпа кишка людини

Апендикс

Висхідна ободова кишка людини

Проксимальна
поперечна ободова кишка

Задня кишка Нижня брижова артерія L1 — L3 Дистальний відділ
поперечна ободова кишка

Низхідна ободова кишка

Сигмоподібна кишка

Пряма кишка

Верхній задньопрохідний канал

Біль у животі можна назвати вісцеральним або перитонеальним болем. Живіт можна розділити на передню, середню і задню кишку.[8] Передня кишка містить глотку, нижні дихальні шляхи, частину стравоходу, шлунок, частину дванадцятипалої кишки (проксимально), печінку, жовчні шляхи (включаючи жовчний міхур та жовчні протоки) та підшлункову залозу.[8] Середня кишка містить частину дванадцятипалої кишки (дистально), сліпу кишку, апендикс, висхідну ободову кишку та першу половину поперечної ободової кишки.[8] Задня кишка містить дистальну половину поперечної ободової кишки, низхідну ободову кишку, сигмоподібну кишку, пряму кишку та верхній задньопрохідний канал.[8]

Кожна частина кишки має пов'язаний вісцеральний аферентний нерв, який передає сенсорну інформацію від нутрощів до спинного мозку, яка потім передається вегетативними симпатичними нервами.[10] Вісцеральна сенсорна інформація з кишечника, що надходить до спинного мозку, називається вісцеральною аферентною, є неспецифічною і перекривається із соматичними аферентними нервами, які дуже специфічні.[11] Тому вісцеральна аферентна інформація, що надходить до спинного мозку, може бути присутньою у розподілі соматичного аферентного нерва; ось чому апендицит спочатку проявляється періюмбіліальним болем Т10, коли він починається, і стає болем Т12, оскільки бере участь очеревина черевної стінки (багата соматичними аферентними нервами).[11]

Діагностика

Збирають ретельно анамнез пацієнта та проводять інше фізикальне обстеження для вияснення основної причини болю в животі.

Процес діагностики може включати:[12]

  • Виявлення додаткової інформації про головну скаргу шляхом вивчення історії наявної хвороби; тобто опис поточних симптомів, таких як початок, місце розташування, тривалість, характер, обтяжуючі чи послаблюючі фактори та тимчасовий характер болю. Виявлення інших можливих факторів може допомогти в діагностиці основної причини болю в животі, наприклад, нещодавні поїздки, недавні контакти з іншими хворими людьми, а для жінок — ретельний анамнез гінеколога.
  • Вивчення минулої історії хвороби пацієнта, зосередившись на будь-яких попередніх проблемах або хірургічних процедурах.
  • Уточнення поточного режиму лікування пацієнта, включаючи рецепти, ліки, що відпускаються без рецепта, та добавки.
  • Підтвердження лікарської та харчової алергії пацієнта.
  • Обговорення з пацієнтом будь-якої сімейної історії хвороби, зосередження уваги на станах, які можуть нагадувати поточний стан пацієнта.
  • Обговорення з пацієнтом будь-якої поведінки, пов'язаної зі здоров'ям (наприклад, вживання тютюну, вживання алкоголю, вживання наркотиків та статева активність), яка може зробити імовірним певний діагноз.
  • Огляд наявності абдомінальних симптомів (наприклад, гарячка, озноб, біль за грудиною, задишка, маткова кровотеча), які можуть додатково уточнити діагностичну картину.
  • Використання сиптома Карнетта, щоб відрізнити вісцеральний біль від болю, що походить від м'язів черевної стінки.[13]

Зібравши ретельний анамнез, слід провести фізикальне обстеження, щоб виявити важливі ознаки, які можуть уточнити діагноз, включаючи серцево-судинне обстеження, обстеження легенів, ретельне обстеження черевної порожнини, а для жінок сечостатевий огляд.[12]

Додаткові дослідження, які можуть допомогти встановити діагноз, включають:[14]

Якщо діагноз залишається нез'ясованим після анамнезу, огляду та основних досліджень, які описані вище, то складніші дослідження можуть виявити діагноз. До таких досліджень відносяться:[14]

Лікування

Лікування болю в животі залежить від багатьох факторів, включаючи етіологію болю. У відділенні невідкладної допомоги людині, яка страждає від болю у животі, спочатку може знадобитися введення внутрішньовенних рідин (крапельниця) через зменшення споживання їжі через біль у животі та можливу блювоту.[15] Лікування болю в животі включає знеболення, наприклад, неопіоїдні (кеторолак) та опіоїдні ліки (морфій, фентаніл).[15] Вибір знеболювання залежить від причини болю, оскільки кеторолак може погіршити деякі внутрішньочеревні процеси.[15] Пацієнти, які надходять у відділення невідкладної допомоги з болями в животі, можуть отримати «коктейль для шлунково-кишкового тракту», що включає антацид (наприклад, омепразол, ранітидин, гідроксид магнію та хлорид кальцію) та лідокаїн.[15] Після усунення болю, може бути призначена антибактеріальна терапія в окремих випадках.[15] Бутилскополамін (Бускопан) використовується з певним успіхом для лікування спазматичних болів у животі.[16] Хірургічне лікування причин болю в животі включає, але не обмежується ними, холецистектомію, апендектомію та дослідницьку лапаротомію.

Невідкладні стани

Нижче наведено короткий огляд невідкладних станів болю в животі.

Хвороба Опис Діагностика Лікування
Апендицит[17] Біль у животі, нудота, блювання, гарячка

Навколопупковий біль, мігрує у правий нижній квадрант

Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

КТ черевної порожнини

Пацієнта переводять на дієту «нічого через рот»

Рідини для внутрішньовенного введення за необхідності

Загальна хірургічна консультація, можлива апендектомія

Антибіотики

Контроль болю

Холецистит[17] Біль у животі (правий верхній квадрант, епігастральний відділ), нудота, блювання, гарячка, ознака Мерфі Клінічна (анамнез та фізикальний огляд)

Візуалізація (УЗД правого верхнього квадранту)

Лабораторні дослідження (лейкоцитоз, підвищення активності амінотрансфераз, гіпербілірубінемія)

Пацієнта переводять на дієту «нічого через рот»

Рідини для внутрішньовенного введення за необхідності

Загальна хірургічна консультація, можлива холецистектомія

Антибіотики

Контроль болю, нудоти

Гострий панкреатит[17] Біль у животі (гострий епігастральний, стріляючий у спину), нудота, блювання Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Лабораторні дослідження (підвищена активність ліпази)

Візуалізація (КТ черевної порожнини, УЗД)

Пацієнта переводять на дієту «нічого через рот»

Рідини для внутрішньовенного введення за необхідності

Контроль болю, нудоти

Можливо загальна хірургічна або інтервенційна рентгенологічна консультація

Кишкова непрохідність[17] Біль у животі (дифузний, спастичний), блювання з жовчею, запор Клінічна (анамнез та фізикальний огляд)

Візуалізація (рентген черевної порожнини, КТ черевної порожнини)

Пацієнта переводять на дієту «нічого через рот»

Рідини для внутрішньовенного введення за необхідності

Встановлення назогастрального зонда

Загальна хірургічна консультація

Контроль болю

Кровотеча з верхнього відділу шлунково-кишкового тракта[17] Біль у животі (епігастральний), гематохезія, мелена, гематемезис, гіповолемія Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження, включаючи ректальне обстеження)

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, коагуляційний профіль, амінотрансферази, виявлення крові у калі)

Агресивна інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення

Переливання крові за необхідності

Ліки: інгібітори протонного насосу, октреотид

Стабільний пацієнт: спостереження

Нестабільний пацієнт: консультація (загальна хірургічна, гастроентерологічна, інтервенційна рентгенологічна)

Шлунково-кишкова кровотеча Біль у животі, гематохезія, мелена, гіповолемія Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження, включаючи ректальне обстеження)

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові, коагуляційний профіль, активність амінотрансфераз, виявлення крові у калі)

Інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення

Переливання крові за необхідності

Ліки: інгібітори протонного насосу

Стабільний пацієнт: спостереження

Нестабільний пацієнт: консультація (загальна хірургічна, гастроентерологічна, інтервенційна рентгенологічна)

Перфорований віскус[17] Біль у животі (раптовий початок локалізованого болю), здуття живота, гострий живіт Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація (рентгенографія черевної порожнини або КТ, що демонструє вільне повітря))

Лабораторні дослідження (клінічний аналіз крові)

Агресивна інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення

Загальна хірургічна консультація

Антибіотики

Заворот кишок[17] Перекрути сигмоподібної кишки: Біль у животі (>2 днів, здуття живота, запор)

Заворот сліпої кишки: Біль у животі (гострий початок), нудота, блювання

Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація (рентгенографія черевної порожнини або КТ)

Сигмоподібна: Гастроентерологічна консультація (сигмоїдоскопія)

Сліпа: Загальна хірургічна консультація (права геміколектомія)

Позаматкова вагітність[17] Біль у животі та тазу, кровотеча

У разі розриву позаматкової вагітності у пацієнтки може виникнути подразнення очеревини та гіповолемічний шок

Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, аналіз сечі на вагітність з подальшим кількісним визначенням рівня бета-хоріонічного гонадотропіну у крові

Візуалізація: трансвагінальне УЗД

Якщо пацієнт нестабільний: інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення, термінова акушерсько-гінекологічна консультація

Якщо пацієнт стабільний: продовжувати діагностичне обстеження, провести акушерсько-гінекологічне обстеження

Аневризма черевної аорти[17] Біль у животі, біль у боці, біль у спині, артеріальна гіпотензія, пульсуюча маса живота Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація: УЗД, КТ-ангіографія, МРА/магнітно-резонансна ангіографія

Якщо пацієнт нестабільний: інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення, термінова консультація хірурга

Якщо пацієнт стабільний: вести спостереження

Диссекція аорти[17] Біль у животі (раптовий початок епігастрального або спинного болю), гіпертонія, новий шум аорти Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація: Рентген грудної клітки (виявляє розширене середостіння), КТ-ангіографія, магнітно-резонансна ангіографія, трансторакальна ехокардіограма, трансезофагеальна ехокардіограма

Інфузійна терапія рідинами для внутрішньовенного введення

Переливання крові за необхідності

Ліки: зниження артеріального тиску (нітропрусид натрію плюс бета-блокатор або блокатори кальцієвих каналів)

Хірургічна консультація

Травма печінки[17] Після травми (тупа або проникаюча), біль у животі (правий верхній квадрант), біль у правому підребер'ї, біль у правому боці, біль у правому плечі Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація: Сфокусована оцінка за допомогою сонографії на наявність травм, КТ черевної порожнини та тазу

Діагностична аспірація та промивання очеревини (лаваж)

Реанімація (ATLS) за допомогою внутрішньовенних рідин (кристалоїдних) та переливання кров]

Якщо пацієнт нестабільний: загальна або невідкладна хірургічна консультація з подальшою діагностичною лапаротомією

тупа або проникаюча травма, біль у животі (лівий верхній квадрант), біль у лівому ребрі, біль у лівому боці Клінічна (анамнез та інше фізикальне обстеження)

Візуалізація: сфокусована оцінка за допомогою сонографії на наявність травм, КТ черевної порожнини і тазу

Діагностична аспірація та промивання очеревини (лаваж)

Реанімація (ATLS) за допомогою внутрішньовенних рідин (кристалоїдних) та переливання крові

Якщо пацієнт нестабільний: загальна або невідкладна хірургічна консультація з подальшою діагностичною лапаротомією та можливою спленектомією

Якщо пацієнт стабільний: медичне лікування, інтервенційна рентгенологічна консультація для можливої артеріальної емболізації

Епідеміологія

Біль у животі є причиною того, що близько 3 % дорослих звертаються до сімейного лікаря.[2] Частота відвідувань відділень екстренної допомоги у США з приводу болю в животі зросла на 18 % з 2006 по 2011 рік. Це було найбільше зростання серед 20 поширених станів, з якими звертаються до відділень екстренної допомоги. Частота звернень до відділень екстренної допомоги щодо нудоти та блювоти також зросла на 18 %.[18]

Примітки

  1. Дж. В. Паттерсон, Е. Домінік (14 листопада 2018). Acute Abdomenal. StatPearls. PMID 29083722.
  2. А. Вініол, К. Кенеке, Т. Бірога, Р. Стадже, К. Дорнеден, С. Бьоснер, Н. Доннер-Банцгофф, Дж. Гаазенріттер, А. Бекер (Жовтень 2014). Studies of the symptom abdominal pain--a systematic review and meta-analysis. Family Practice 31 (5): 517–29. PMID 24987023. doi:10.1093/fampra/cmu036.
  3. differential diagnosis. Merriam-Webster (Medical dictionary). Процитовано 30 грудня 2014.
  4. Р. Спенглер, Т. Ван Фам, Д. Ходжа, Дж. П. Мартінес (2014). Abdominal emergencies in the geriatric patient. International Journal of Emergency Medicine 7: 43. PMC 4306086. PMID 25635203. doi:10.1186/s12245-014-0043-2.
  5. Appendicitis. The Lecturio Medical Concept Library. Процитовано 1 липня 2021.
  6. Філіп Мастерс (2015). IM Essentials. American College of Physicians. ISBN 9781938921094.
  7. Річард Ф. ЛеБлонд (2004). Diagnostics. США: McGraw-Hill Companies, Inc. ISBN 978-0-07-140923-0.
  8. Кейт Л. Мур (2016). 11. The Developing Human Tenth Edition. Філадельфія, Пенсільванія, США: Elsevier, Inc. с. 209–240. ISBN 978-0-323-31338-4.
  9. Джон Т. Гансен (2019). 4: Abdomen. Netter's Clinical Anatomy, 4e. Філадельфія, Пенсільванія, США: Elsevier. с. 157–231. ISBN 978-0-323-53188-7.
  10. Річард Л. Дрейк; А. Вейн Фогль; Адам В. М. Мітчелл (2015). 4: Abdomen. Gray's Anatomy For Students (вид. Third). Churchill Livingstone Elsevier. с. 253–420. ISBN 978-0-7020-5131-9.
  11. Лі Ноймайєр; Дейл А. Данглбен; Шеннон Фрейзер; Джонатан Гефен; Джон Маа; Баррі Д. Манн (2013). 11: Abdominal Wall, Including Hernia. Essentials of General Surgery, 5e. Балтимор, Меріленд, США: Wolters Kluwer Health.
  12. Лінн Біклі (2016). Bates' Guide to Physical Examination & History Taking. Філадельфія, Пенсільванія, США: Lippincott Williams & Wilkins. ISBN 9781469893419.
  13. Карен М. Майрік, DNP, APRN, FNP-BC; Лайма Каросас, PhD, APRN, FNP-BC, ANP-BC (6 грудня 2019). Advanced Health Assessment and Differential Diagnosis: Essentials for Clinical Practice (англ.). Springer Publishing Company. с. 250. ISBN 978-0-8261-6255-7.
  14. С. Л. Картрайт, М. П. Надсон (Квітень 2008). Evaluation of acute abdominal pain in adults. American Family Physician 77 (7): 971–8. PMID 18441863.
  15. С. В. Магадеван. Essentials of Family Medicine 6e. с. 149.
  16. Г. Н. Титгат (2007). Hyoscine butylbromide: a review of its use in the treatment of abdominal cramping and pain. Drugs 67 (9): 1343–57. PMID 17547475. doi:10.2165/00003495-200767090-00007.
  17. Скотт К. Шерман; Стівен Джон Сіко; Ерік Нордквіст; Крістофер Росс; Ернест Ван (2016). Atlas of Clinical Emergency Medicine. Wolters Kluwer. ISBN 978-1-4511-8882-0.
  18. Г. Г. Скінер, Дж. Бланшар, А. Еліксгаузер (Вересень 2014). Trends in Emergency Department Visits, 2006-2011. HCUP Statistical Brief #179. Роквіль, Меріленд, США: Agency for Healthcare Research and Quality.

Посилання

Класифікація
Зовнішні ресурси
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.