Армен Оганян

Арме́н Оганя́н (вірм. Արմեն Օհանյան, уроджена Софія Емануїлівна Пірбудагян, вірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան; 1887, Шамахи, Російська імперія (нині Азербайджан) — 1976, Мехіко, Мексика) — вірменська танцівниця, актриса, письменниця, мемуаристка.

Армен Оганян
вірм. Արմեն Օհանյան
Ім'я при народженні вірм. Սոֆյա Էմանուելի Փիրբուդաղյան
Псевдо Armen Ohanian
Народилася 1887(1887)
Шамахи, Російська імперія
Померла 1976(1976)
Мехіко, Мексика
Поховання Баку
Підданство Російська імперія → Мексика
Національність вірменка
Діяльність танцівниця, акторка, письменниця
Знання мов російська, іспанська[1], французька[1] і вірменська[1]
Заклад Armenian State Theater of Bakud, Державний академічний Малий театр Росії і Грузинський театр опери і балету імені Паліашвілі
Партія Комуністична партія Мексики

Біографічні відомості

Навчалася в школі пластики в Москві, а також в студії Станіславського. Деякий час працювала в Малому театрі.

Свої перші кроки (під сценічним іменем Армен Тер-Оганян) вона почала у вірменському театрі в Баку.

Переїхавши до Ірану, вона стала засновницею першого перського театру європейського типу. У 1910 році в Тегерані перською мовою була представлена комедія Миколи Гоголя «Ревізор» у постановці Оганян. Актриса виконала роль Марії Антонівни. Тут вона вивчила східні танці і, починаючи з 1911 року до початку 1930-х, виступала в багатьох країнах світу як «перська танцівниця», вперше показуючи на професійній сцені екзотичні старовинні танці народів Сходу і античності. Використовуючи методи «вільного танцю» танцівниці Айседори Дункан під музику вірменських, російських та інших композиторів, Оганян продемонструвала танцювальні номери «Саломея», «У храмі Анаїт», «Зрада», «Гашиш», «Великий хан Шамахи» та інші.

Виступала в Лондоні, Брюсселі, Мілані, Софії, Бухаресті, Каїрі, в деяких містах США.

Влаштувавшись у Парижі, Оганян цілковито присвятила себе літературі: видала автобіографічні книги французькою мовою. Перша з них — «Шамаханська танцівниця» з передмовою Анатоля Франса (1918), яка була перекладена англійською, німецькою, іспанською, шведською, фінською та іншими мовами. Оганян також видала книги «В пазурах цивілізації» (1921), «В одній шостій частині світу» (нотатки з її подорожі до СРСР, 1928), «Соліст його величності» (1929) і «Сміх спокусниці змій» (1931).

Оганян мала відносини з впливовими представниками тодішньої паризької еліти, серед яких були політичний діяч Моріс Баррес, художник Еміль Бернар (створив її портрет і написав про неї книгу «Перська танцівниця»), прозаїк Андре Жермен, письменниця Наталі Барні.

У 1927 році Оганян одружилася з мексиканським дипломатом Македоніо Гарза, пізніше вони влаштувалися в Мексиці. Оганян вступила до мексиканської комуністичної партії. Живучи у Мексиці, вона займалася перекладацькою діяльністю, зокрема перекладала книги з російської на іспанську, писала монографії іспанською про російську, радянську та мексиканську літератури.

У 1958 році Оганян разом з чоловіком відвідала Радянський Союз, була також у Вірменії і частину свого архіву подарувала Єреванському музеєві літератури і мистецтва.

Померла у 1976 році у Мехіко.

Вибрані книги, переклади
  • Шамаханська танцівниця / La danseuse de Shamakha, Grasset, Paris, 1918. (фр.)
  • В пазурах цивілізації / Dans les griffes de la civilisation, Grasset, Paris, 1921. (фр.)
  • В одній шостій частині світу / Dans la sixième partie du monde (voyage en Russie), Grasset, Paris, 1928. (фр.)
  • Соліст його величності / Le soliste de Sa Majesté, B. Grasset, Paris, 1929. (фр.)
  • Сміх спокусниці змій / Les rires d'une charmeuse de serpents, Les Revues, Paris, 1931. (фр.)
  • Лев Толстой: життя, час, робота / Leon Tolstoi (1828—1910). Su vida, su época, su obra, Editorial Cimientos, Madrid, 1934. (ісп.)
  • Шлях Максима Горького / La ruta de Máximo Gorki es la nuestra, Editorial Cimientos, México, 1935. (ісп.)
  • Марксистський аналіз іспанської літератури / Un análisis marxista de la literatura española, México, 1937. (ісп.)
  • Селянські війни в Росії у творчості Толстого / Las guerras campesinas en Rusia y Tolstoi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Мексиканська класика: Руїс де Аларкон, Жанна Aсбаже, Лізард / Clásicos mexicanos. Ruiz de Alarcón. Juana de Asbaje. Lizardi, Editorial Cimientos, México, 1939. (ісп.)
  • Почуття романтизму в творах Олександра Пушкіна / El sentido clasista del romanticismo y Alejandro Pushkin, Editorial Popular, México, 1938. (ісп.)
  • Щаслива Вірменія / Armenia feliz, Editorial Cimientos, México, 1946. (ісп.)
  • Середньовічна іспанська і мексиканська літератури / Literatura española medieval y clásicos mexicanos, Editorial Cimientos, México, 1956. (ісп.)
  • Культура Мексики / México en la cultura, Editorial Cimientos, México, 1967. (ісп.)
  • Спогади про дореволюційний Кавказ і мої поневіряння по світу / Recuerdos del Cáucaso pre-revolucionario y de mis andanzas por el mundo, primer tomo, México, Editorial Cimientos, 1969. (ісп.)

Джерела
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.