Аріберт Гайм

Аріберт Фердинанд Гайм (нім. Aribert Ferdinand Heim; 28 червня 1914, Бад-Радкерсбург 10 серпня 1992, Єгипет[2]) — австрійський і німецький лікар, гауптштурмфюрер СС, військовий злочинець, відомий під прізвиськом «Лікар Смерть».

Аріберт Гайм
нім. Aribert Heim
Ім'я при народженні нім. Aribert Ferdinand Heim
Народився 28 червня 1914(1914-06-28)[1]
Bad Radkersburgd, Зюдостштаєрмарк, Штирія, Австрія
Помер 10 серпня 1992(1992-08-10) (78 років)
Каїр, Єгипет
·колоректальний рак
Поховання Каїр
Країна  Німеччина
 Австрія
Місце проживання Каїр
Діяльність військовий лікар, хокеїст, мучитель, лікар, гінеколог, наглядач концентраційного табору
Alma mater Віденський університет (січень 1940) і Ростоцький університет
Науковий ступінь доктор медицини (січень 1940)
Знання мов Австрійський варіант німецької мови[1] і латина
Учасник Друга світова війна
Членство СС, Ваффен-СС і СА
Роки активності з 1940
Військове звання гауптштурмфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Конфесія іслам

Біографія

Гайм народився в Австро-Угорщині в сім'ї поліцейського і домогосподарки. Він вивчав медицину і займався лікарською практикою у Відні до 1940 року, коли вступив добровольцем у війська СС.

Прізвисько «Доктор Смерть» Гайм отримав під час Другої світової війни за свою діяльність в концентраційному таборі Маутгаузен, розташованому на території сучасної Австрії. У Маутгаузені він служив з жовтня 1941 по лютий 1942 року. Гайм несе відповідальність за тортури і вбивства сотень в'язнів в таборі смерті, де проводив медичні експерименти на ув'язнених. В основному його жертвами були жінки, які й дали йому це прізвисько.

Серед дослідів — проведення операцій без наркозу, щоб встановити, наскільки сильний біль відчуває пацієнт, а також введення своїм жертвам ін'єкції бензину, води або отрути прямо в серце. Мета цих експериментів — визначити, як скоро настає смерть від тієї або іншої дії.

Основним доказом злочинів Гайма є його власні записи: всі проведені операції Гайм скрупульозно описував.

У 1945 році американські військові заарештували «Доктора Смерть», проте в 1947 році він був відпущений і аж до 1962 року вів медичну практику в Західній Німеччині — працював в Мангаймі, а потім гінекологом в німецькому курортному місті Баден-Баден. Коли стало відомо, що він має постати перед німецьким судом за звинуваченням в скоєні військових злочинів, Аріберт Гайм безслідно зник з міста, а поліцейські знайшли лише його порожню віллу.

У липні 2008 року представники Центру Симона Візенталя заявили, що з двох надійних джерел були отримані дані, що Гайм, якого повинно бути на сьогоднішній момент 94 роки, ховається на півдні Чилі, в Патагонії. Одним із доказів цієї версії є те, що дочка Гайма живе в Патагонії.[3][4]

4 лютого 2009 німецький телеканал ZDF TV заявив, що має в своєму розпорядженні незаперечні дані, що «Доктор Смерть» помер в Єгипті від раку прямої кишки в 1992 році. Гайм прийняв іслам і змінив ім'я на Тарік Фарід Хусейн. Гайм прожив в Каїрі близько 30 років. Журналісти виявили готель, в якому жив Гайм, а також безліч документів, включаючи копію єгипетського паспорта, банківські папери, медичні карти і свідоцтво про смерть.

Син Аріберта Рудігер Гайм підтвердив, що австрієць Аріберт Гайм і єгиптянин Тарік Фарід Хусейн — це одна людина.

22 вересня 2012 року влада Німеччини офіційно оголосили про припинення міжнародного розшуку Гайма. За рішенням суду Баден-Бадена, докази, що свідчать про його смерть, визнані достовірними, в зв'язку з чим кримінальну справу нацистського злочинця було закрито.[5]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Нацистский преступник "Доктор Смерть" скончался в 1992 году - СМИ. РИА Новости (рос.). 20090204T2340+0300. Процитовано 12 березня 2020.
  3. Охотники за нацистами - РБК daily - Статьи. archive.is. 11 вересня 2012. Процитовано 12 березня 2020.
  4. Охотники за нацистами нашли "Доктора Смерть". utro.ru. Процитовано 12 березня 2020.
  5. Германия прекратила поиски "Доктора Смерть". lenta.ru. Процитовано 12 березня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.