Астара (Азербайджан)
Астара (азерб. Astara) — місто, центр Астаринського району Азербайджану. 16,8 тис. ж. (2010).
| Місто
Координати 38°26′24″ пн. ш. 48°52′30″ сх. д.
|
Розташований на крайньому південному сході Азербайджана, на лівому березі річки Астара (Астарачай) при впадінні її в Каспійське море. По річці проходить державний кордон з Іраном. За 3 км від міста знаходиться залізнична станція Астара. На правому березі річки розташоване іранське місто Астара. Порт на узбережжі Каспійського моря.
Історія
Астаринська волость Талишського ханства була розділена на дві частини на умовах Гюлистанський мирний договір від 5 листопада 1813 р. Передмістя Гом міста Астара на північ від прикордонної річки Астара перейшло до Російської імперії, утворивши ще одне місто Астара.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25.5 °C (77.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 5 °С (41 °F).[1]
| Клімат Астари | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | 5 | 5,1 | 7,8 | 13,2 | 18 | 22,8 | 25,5 | 24,9 | 21,9 | 16,7 | 11,6 | 7,6 | 15 |
| Норма опадів, мм | 88.8 | 87.9 | 95.8 | 52.3 | 52.5 | 34.4 | 31.6 | 63.8 | 180.2 | 271.5 | 164.6 | 105.9 | 1229.3 |
| Днів з опадами | 9,5 | 9,4 | 11,9 | 7,6 | 8,3 | 4 | 3 | 5,1 | 8,8 | 13,7 | 11,2 | 9,3 | 101,8 |
| Вологість повітря, % | 80.9 | 82.7 | 83.2 | 77.4 | 77.9 | 71.7 | 65.8 | 70.5 | 75.5 | 81.3 | 81.1 | 76.9 | 77.1 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Економіка
Астара — один з центрів рисосіяння, субтропічних культур (цитрусові, чай) і шовківництва. Рибальство. Рибозавод.
В районі — чайна фабрика.
Фото галерея
В'їзд в Астару
В'їзд в Астаринський район
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.