Асташкін Михайло Єгорович

Народився 30 грудня 1908 року в Нащі, нині Сасовського району Рязанської області Росії, в селянській родині. Росіянин. У 1925 році закінчив семирічку.

У лавах РСЧА з 1930 року. У 1932 році направлений до Ленінградської військово-теоретичної школи льотчиків, по закінченні якої продовжив навчання у 14-й Енгельсській військовій авіаційній школі льотчиків. У грудня 1943 року на відмінно закінчив льотний курс і був залишений при школі льотчиком-інструктором.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років як командир ескадрильї, нагороджений орденом Червоного Прапора.

у 1940 році призначений командиром 1-ї ескадрильї 69-го винищувального авіаційного полку.

З початком німецько-радянської війни брав участь в обороні Одеси. Всього здійснив 162 бойових вильоти, з них 59 — на штурмовку наземних військ супротивника. У повітряних боях збив особисто 4 і в складі групи — 8 літаків ворога.

14 вересня 1941 року, виконуючи бойове завдання по штурмовці наземних військ супротивника, був збитий вогнем зенітної артилерії ворога. Направив палаючого літака на скупчення живої сили і техніки супротивника в районі хутора Важного Біляївського району Одеської області.

Похований на алеї Слави центрального Парку культури і відпочинку імені Т. Г. Шевченка в Одесі.[1]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Асташкіну Михайлу Єгоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора і медаллю «За оборону Одеси».

Ім'ям Михайла Асташкіна названо одну з вулиць Одеси.

• Асташкін Михайло Єгорович. // Сайт «Герои страны» (рос.).