Атрактанти
Атрактанти (від лат. attraho притягаю до себе) — природні чи синтетичні речовини, що приваблюють тварин. Пр., цис-7,8-епокси-2-метил-октадекан, цис-7-гексадецен-1-ол-ацетат, статевий атрактант самки таргана — періпланон.
Атрактанти використовуються для заманювання живих організмів для спостереження, упіймання або знищення. У сільському господарстві атрактанти використовуються як приманки для шкідників сільськогосподарських рослин.
Атрактанти поділяють залежно від функцій на:
- Харчові атрактанти. Заманюють комах до рослин, на яких вони мешкають (рослину-хазяїна). Наприклад, харчування Ips confusus стимулюють малі дози фенольних глюкозидів, простих і складних цукрів, що генеруються Pinus ponderosa.
- Статеві атрактанти. Виділяються живими організмами у складі феромонів (засоби внутрішньовидової сигналізації), виявлені у комах. нематод, павукоподібних, ракоподібних, риб, водоростей, а також у ссавців. Встановлено, що речовини, які виділяються самками деяких видів комах в концентрації 1Е-14 моль / л повітря, заманюють самців цього ж виду (іноді й інших генетично близьких видів); спостерігалися випадки заманювання метеликів на відстані 3-9 км. Наявність атрактантів встановлено у понад 300 видів комах;
- Агрегаційні атрактанти. Прикладами агрегаційних атрактантів можуть бути: грандлур етанолу, за допомогою якого самець бавовняного довгоносика приманює особин свого виду; халкогран, приваблює Pityogenes chalcographus.
Синтетичні атрактанти, наприклад анізилацетон, 4-метилевгенол, зазвичай, менш ефективні і менш специфічні, ніж природні.
Див. також
Джерела
- Атрактанти // БСЭ (рос.)
- Атрактант // БСЭ (рос.)
- Атрактанти Хімічний довідник (рос.)
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Посилання
- Атрактанти // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 13.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.