Аустроциліндропунція
Аустроциліндропунція[2][3] (Austrocylindropuntia) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.
? АустроциліндропунціяAustrocylindropuntia | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Austrocylindropuntia exaltata (A.Berger) Backeb., 1941 | ||||||||||||||||||||
Austrocylindropuntia cylindrica (A.L.Juss. ex Lam. 1783) Backeb. 1942 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Етимологія
Назва походить від лат. auster — південний, грец. κύλινδρος (cylindros) — циліндр, валик і «opuntia» — від грецького міста Опунта, через який ці рослини (опунції) ввозилися до Європи.
Розповсюдження та екологія
Аустроціліндропунція родом з Південної Америки (Аргентина, Болівія, Еквадор, Перу), де виростає в горах і напівпустелях на висоті від 1 000 до 3 500 м над рівнем моря.
Історія систематики
Аустроциліндропунція — один з декількох родів, що були виділені з великого роду опунція (Opuntia). У 1938 році Austrocylindropuntia був описаний Куртом Баккеберґом (нім. Kurt Backeberg) як самостійний рід, проте і тепер багато таксономістів роблять спроби віднести його як підрід до роду Opuntia. Баккеберґ включив до роду Аустроциліндропунція 20 видів катусів. За Андерсоном до роду входять 11 видів.
Загальна біоморфологічна характеристика
Стебла м'які, безреберні, в більшості деревоподібні, 0,1-6 м заввишки і 1,5-10 см в діаметрі в залежності від виду, з великим числом бічних пагонів. На молодому прирості з ареол з'являються рудиментарні м'ясисті і гострі листочки 2-10 см завдовжки, які з часом опадають, а на їх місці утворюються дуже гострі прямі колючки до 7 см завдовжки. У цьому випадку тканина, що розрослася в пазухах листків має форму своєрідних плоских горбків, що носять назву «подарій». Така будова характерна для аустроциліндропунцій, циліндропунцій і опунций. Квітки жовті, помаранчеві, рожеві, крайові, колесоподібні, до 7 см завдовжки і 1,5-4 см в діаметрі, рідко з'являються в оранжерейних умовах. Плоди зеленувато-жовті, 1,5-10 см завдовжки. Відрізняється від північноамериканського роду Циліндропунція (Cylindropuntia) відсутністю чохоликів на кінцях колючок.
Охорона у природі
8 видів роду Аустроциліндропунція входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:
- Austrocylindropuntia cylindrica, статус — близький до загрозливого
- Austrocylindropuntia floccosa, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia lagopus, статус — уразливий
- Austrocylindropuntia pachypus, статус — близький до загрозливого
- Austrocylindropuntia shaferi, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia subulata, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia verschaffeltii, статус — найменший ризик
- Austrocylindropuntia vestita, статус — найменший ризик
Утримання в культурі
Популярні і невибагливі в культурі закритих приміщень рослини. Для утворення красивих, добре розвинених пагонів їм необхідно багато сонячного світла, свіже повітря і регулярний полив в літній період. Зимівля при температурі 8-12 °С, майже суха. Склад землесуміші: листовий перегній — 40%, дернова земля — 30%, пісок і гравій — 30%. Легко розмножуються насінням і живцями. Багато видів використовуються як підщепи для кристатних форм опунцій і деяких видів тефрокактусів. У аустроціліндропунцій колекціонерами цінується її кристатна форма, що виникає, швидше за все, через уповільнення росту рослини. Використовується як одиночна рослина, так і в композиціях.
Див. також
Примітки
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 123-127 (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
Джерела
Література
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004. — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
- Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 123 (англ.)
- Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)
- Haage W. — Kakteen von A bis Z. Leipzig. l979 (нім.)
- Harling, G. & B. Sparre, eds. 1973–. Flora of Ecuador. (F Ecuador) [= Opuntia L.]. (англ.)
- Hunt, D. R. & N. P. Taylor. 1990. The genera of Cactaceae: progress towards consensus. Bradleya 8:88. [= Opuntia L.]. (англ.)
- Stuppy, W. 2002. Seed characters and the generic classification of the Opuntioideae (Cactaceae). Succ. Pl. Res. 6:37, 43. (англ.)
Посилання
- Austrocylindropuntia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Cactus-art.biz» (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «The Plant List» (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Cactiguide» (англ.)
- Austrocylindropuntia на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes (фр.)
- Московський клуб любителів кактусів (рос.)