Циліндропунція

Квітка Cylindropuntia echinocarpa

Cylindropuntia bigelovii в «Саду кактусів» в Тегісе, Канарські острови, Іспанія

Cylindropuntia fulgida — «стрибуча чолья» з плодами в Національному заповіднику Тонто, Аризона, США

Увішана плодами Cylindropuntia leptocaulis

Cylindropuntia acanthocarpa вкрита снігом у каньйоні річки Вірджин, Аризона, США

Квітуча Cylindropuntia spinosior

Назва походить від «грец. cylindrus» — циліндр, валик і «opuntia» — від грецького міста Опунта, через який ці рослини (опунції) ввозилися до Європи. Місцева назва цих кактусів — чолла або чолья (clolla).

Широко поширені від південного заходу США до центральної частини Мексики.

У 1856 році Джордж Енгельманн описав ці кактуси як підрід опунції. У 1935 році Фрідріх Кнут підняв статус цієї групи кактусів до окремого роду Cylindropuntia. Досліди ДНК, проведені у 2001 році Стівеном Дікі і Робертом Воласом, вказали на незалежне від опунцій монофілетичне походження циліндропунцій.

Деревоподібні рослини або розгалужені чагарники заввишки від 30 см до 4 м, в залежності від виду. Стебла циліндричні, безреберні з помітними невисокими, широкими бцгорцями. Основний штамб до 20 см в діаметрі, бічні пагони 2-15 см в діаметрі. За морфологічними ознаками рід близький до аустроциліндропунцій, але на відміну від них мають на кінцях колючок молодих пагонів тоненькі чохлики, що легко знімаються. Квітки різноманітні за забравленням: зеленовато-жовті, пурпурні, рожеві, червоні, до 6 см завдовжки і 9 см в діаметрі. Плоди жовті, червоні, від кулястих до подовжених, 2-5 см завдовжки, мають ареоли, в яких з часом утворюються квітки. У більшості видів плоди сухі, покриті колючками, плоди деяких видів містять невелику кількість м'якоті. Ряду видів притаманне явище проліферації, при якому плоди виконують функцію пагонів, здатних зав'язувати квіткові бруньки або служити тільки для вегетативного розмноження. Потрапляючи на землю, незрілі плоди вкорінюються і утворюють самостійні рослини. Насіння великі, їстівні.

У культурі ціліндропунції невибагливі, набувають красиву форму і добре розвинені колючки при великій кількості сонячного світла, свіжого повітря, родючої, пухкої землесуміші і рясному поливі. Взимку їх утримують при температурі 5-10 °С, майже без поливу. Окремі види переносять м'які зими у відкритому ґрунті, витримуючи заморозки до — 10 °С. Розмножуються насінням. Членисті стебла більшості видів легко обламуються і швидко вкорінюються. Особливо яскраво це властивість проявляється у Cylindropuntia fulgida, за що на батьківщині її називають «стрибуча чолья».

Більшість видів є хорошими підщепами для тефрокактусів і кристатної форми опунцій. Завдяки різноманітності форм, декоративності, а також витривалості і швидкому зростанню доцільно застосовувати їх для озеленення закритих приміщень.

35 видів роду Циліндропунція входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[3], деякі з них відсутні у списках визнаних видів, наведених в монографії Андерсена «The Cactus Family» і на сайті спільного проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List».

Згідно систематики Андерсена до роду Cylindropuntia належить 42 види. Список видів сайту «The Plant List» включає 43 прийняті назви видів. Списки дещо різняться. Види, виділені жирним, відсутні в одному із списків.

• Систематика кактусових

• Cylindropuntia BACKBG. — Цилиндропунция / Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
• Cylindropuntia на сайті «Floralworld.ru» — «Мир растений»^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

• Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
• С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)
• Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
• Турдиев С. и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
• Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989, p. 203–215 (англ.)
• Das Kakteenlexikon. Backeberg, Curt. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)
• Haage W. — Kakteen von A bis Z. Leipzig. l979 (нім.)
• Flora of North America Editorial Committee, e. 2003. Magnoliophyta: Caryophyllidae, part 1. Fl. N. Amer. 4: I—XXIV, 1-559. (англ.)
• Jørgensen, P. M., M. H. Nee & S. G. Beck. (eds.) 2014. Cat. Pl. Vasc. Bolivia, Monogr. Syst. Bot. Missouri Bot. Gard. 127(1-2): I—VIII, 1-1744. Missouri Botanical Garden Press, St. Louis. (англ.)
• Jørgensen, P. M., M. H. Nee & S. G. Beck. (eds.) 2015 en adelante. Catalogo de las plantas vasculares de Bolivia. (ісп.)

• Cylindropuntia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «Cactus-art.biz» (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «The Plant List» (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «Cactiguide» (англ.)
• Cylindropuntia // Cacti of West and Southwest USA (укр. Кактуси Заходу і Південного Заходу США) (англ.)
• Cylindropuntia на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes (фр.)
• Московський клуб любителів кактусів (рос.)