Ацетат калію

Ацета́т ка́лію (CH3COOK) — калієва сіль оцтової кислоти. Загальне позначення AcOK, де Ac — ацетильна група.

Ацетат калію
Ідентифікатори
Номер CAS 127-08-2
Номер EINECS 204-822-2
DrugBank 14498
KEGG D01154 і C12554
Назва MeSH D01.745.312 і D02.241.081.018.165.249
ChEBI 32029
Код ATC B05XA17
SMILES
CC(=O)[O-].[K+][1]
InChI
InChI=1S/C2H4O2.K/c1-2(3)4;/h1H3,(H,3,4);/q;+1/p-1
Властивості
Молекулярна формула CH3COOK
Молярна маса 98,15 г/моль
Зовнішній вигляд білий кристалічний порошок
Густина 1,57 г/см³
Тпл 292 °C
Розчинність (вода) 200 гр/100 мл
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Отримання

Може бути отримана при реакції основних сполук калію таких як KOH (їдке калі, гідроксид калію) або карбонат калію — K2CO3 з оцтовою кислотою: Цей тип реакції відомий як реакція нейтралізації. В її процесі утворюється вода і калієва сіль оцтової кислоти — ацетат калію.

Зберігання та обережність

Рекомендується уникати контакту ацетату калію з джерелами води, тепла, іскор, відкритим вогнем, і з сильними окислюючими середовищами.

Область застосування
  • Ацетат калію може використовуватися як реагент — антиобмерзальний засіб замінює хлориди такі як хлорид кальцію або хлорид магнію. Його перевага полягає в менш агресивному впливі на склад ґрунту і він менш корозійний, що і є причиною його застосування для очищення смуг в аеропортах. Однак, при цьому він і дорожчий.
  • Ацетат калію застосовується у складі засобів пожежогасіння класу K (вогнегасник) — за класифікацією засобів пожежогасіння США через його здатність охолоджувати і утворювати кірку над палаючим пальним (основне застосування за класифікацією — гасіння палаючих олій).
  • Ацетат калію застосовується при замісної терапії при діабетичному кетоацидозі завдяки його здатності розкладатися на бікарбонати і знижувати рівень кислотності.
  • Ацетат калію є харчовою добавкою E261 (консервант).
  • Ацетат калію використовується у складі консервувальних розчинів, закріплювачів і для муміфікації. У більшості музеїв світу сьогодні застосовують для цього формальдегідний метод, рекомендований Кайзерлінгом в 1897 році. В процесі також використовується ацетат калію.[2] Наприклад, тіло В. І. Леніна було законсервоване у ванні з розчином, до складу якого входив ацетат калію.[3]

Примітки
  1. Potassium acetate
  2. Dale Ulmer, «Fixation. The Key to Good Tissue Preservation.», Journal of the International Society for Plastination, Vol 8 (1): 7-10, 1994 Архівовано 16 травня 2011 у Wayback Machine.(англ.)
  3. Andrew Nagorski, «The Greatest Battle», Simon and Shuster, 2007, page 53.(англ.)

Джерела
  • Беликов В. Г. Учебное пособие по фармацевтической химии. — М.: Медицина, 1979. — С. 115. (рос.) (С.?)
  • Деркач Ф. А. Хімія. — Львів : Львівський університет, 1968. — 312 с. (С.?)
  • Рабинович В. А., Хавин З. Я. Краткий химический справочник. — Л.: Химия, 1977. — С. 67. (рос.)

Література
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.