Аґні

Популярність Агні у ведичний період підтверджується великою кількістю гімнів, присвячених йому у Ведах. Відкриття вогню докорінно змінило життя людей. Вогонь дозволяє готувати їжу і дає людям тепло і світло. Він вискакує з каменю або з'являється в результаті тертя між двома шматками дерева. Його джерело незбагненне. Ведичні поети ототожнювали Агні з жаром вогнища або жертовника, з теплом і світлом, і тому зі світанком і Сонцем. Тому бог-вогонь виявляється в декількох аспектах: Сонце в небі, денне світло в повітрі і вогонь на землі.

За межами людської уяви виникає величне божество. Агні представлявся як безсмертний, який жив поруч зі смертними людьми. Він був сімейним жерцем, що піднімається зі світанком. Він випромінював тепло, загоряючись у домашньому вогнищі. Він був відчутним богом, що жив у будинках людей, свідком їх вчинків, їх «радником» і «провідником». Він був тим, хто запалював жертовний вогонь і переправляв жертви і приношення богам на небо. Тому Агні став посередником між людиною і богами. Він розсіював морок і жах ночі і допомагав людям мужньо переносити негоди.

Поступово Агні втратив те значення, що він мав у ведичний період. Епос каже, що він виснажив сам себе, поглинувши занадто велику кількість жертв.

Незважаючи на втрату значимості до Агні звертаються дотепер при всіх значних подіях. Це божество — одне з небагатьох, що зберегли чільне положення в індуїстському пантеоні з ведичних часів до наших днів. Йому присвячена величезна кількість гімнів, його називають жерцем богів і богом жерців, посередником між богами і людьми. Агні є присутнім при всіх важливих життєвих подіях людини (у таких випадках завжди відбувається богослужіння з використанням вогню), і наприкінці земного життя людини саме Агні приймає через полум'я поховального багаття останню жертву покійного — його бездиханне тіло.

В скульптурних представленнях і розписах Агні зображується пузатим, зі шкірою червоного кольору, з темно-червоними очима, густим волоссям і бровами, з одним або двома обличчями. Він має три ноги і від двох до семи рук, сидить верхи на барані. У руках він звичайно тримає спис, віяло, жертовні чашу і ложку, а також інші предмети, пов’язані з вогненним ритуалом.

З рота Агні вириваються язики полум'я, якими він злизує пряжене масло, яку наливають у священний вогонь як жертву. Коли під час ритуалу жрець виливає жертовне масло у вогонь, він призиває по імені дружину Агні, Сваху. Два обличчя Агні символізують два вогні — шлюбний (обрядовий, церемоніальний) і жертовний. Сім його рук можуть символізувати універсальну силу всеохопного полум'я.

Агні носить на тілі священну брахманську мотузку і квіткову гірлянду, і з усіх боків він оточений сяючим ореолом із семи снопів світла. тому

Аґні // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.) (яп.) Аґні // Ілюстрована енциклопедія буддистських термінів / під ред. Х. Накамури (図説佛教語大辞典 / 中村元編著) — Токіо: Токьо-сьосекі (東京書籍), 1988.

• Агні // ВУЕ

• (рос.) Иконография: Индуизм