Священні тексти індуїзму

Веди є найдавнішими творами санскритської літератури і найдавнішими священними текстами індуїзму.

У традиції індуїзму Веди належать до категорії шруті («почуте») і розглядаються як апаурушея - богооткровенні писання «божественного походження, не написані людиною». Ведичні мантри повторюються і оспівуються в індуїзмі як молитви на різного роду релігійних обрядах і в інших особливо урочистих випадках.

Різні філософські школи і течії, які зʼявилися на індійському субконтиненті, по-різному ставляться до Вед. Ті школи індійської філософії, які приймають авторитет Вед, називають астіка («ортодоксальними»). Інші індійські філософії - буддизм і джайнізм - відкинули авторитет Вед і розвинулися в окремі релігії. В індійській філософії, ці традиції називають настіка («неортодоксальними» або «неведичними»). Веди, в основному зосереджені на ведичних жертвоприношеннях, проведених чотирма священиками, кожен з яких представляє одну з Вед. Ці ритуали карма-канди здійснюються за посередництвом бога вогню Агні. Вважається, що тільки через посередництво Агні, священики (і з ними інші члени суспільства) можуть увійти в контакт з девами.

Налічується чотири Веди:

1. Ріг-веда - «Веда гімнів»
2. Яджур-веда - «Веда жертовних формул»
3. Сама-веда - «Веда піснеспівів»
4. Атхарва-веда - «Веда заклинань»

Кожна з Вед представляє певну шакху, або гілка знання. У кожній шакхі існують свої коментарі, що примикають до однієї з Вед.

1. "Рігведа» містить в собі мантри, що лежать в основі релігійної практики ведичної релігії.
2. «Сама-веда» в основному складається з мантр, запозичених з «Ріг-веди», але організованих в особливому порядку, призначеному для проведення жертвоприношень Сома (Веди), званих Сома-яджна.
3. «Яджур-веда» містить у собі детальні настанови в прозі, присвячені проведенню ведичних яджнь.
4. «Атхарва-веда» складається з магічних заклинань, призначених для таких цілей, як перемога над ворогами, лікування від хвороб та усунення несприятливих ефектів від здійснення помилок під час проведення ведичних ритуалів. У ній також описуються обовʼязки царів і глибокі духовні істини.

Кожну Веду прийнято ділити на чотири частини:

1. Самгіти (санскр. संहिता) - збірник мантр, який використовується при ведичних жертвоприношеннях.
2. Брахмани (санскр. ब्राह्मण) - специфічні правила і розпорядження для проведення яджни, а також коментарі в прозі, що пояснюють значення мантр і ритуалів.
3. Араньяки (санскр. आरण्यक) - більш філософські тексти, за своєю суттю близькі до Упанішадам.
4. Упанішади (санскр. उपनिषद्) - філософські та метафізичні тексти про природу і взаєминах Брахмана і атмана. Упанішади часто називають веданта («закінченням Вед») тому, що вони є завершальною частиною кожної з Вед, а також через те, що філософські і містичні поняття, викладені в них, розглядаються багатьма як кульмінація всього ведичного знання .

Упанішади це філософські і метафізичні тексти, що примикають до вед, чиє значення і вплив у філософії індуїзму набагато перевищило роль інших писань і знайшло свою кульмінацію у «Бхагавад-гіті», яку прийнято прирівнювати до Упанішад за значимістю і називати «Йога-упанішада» або «Гіта-Упанішада». Упанішади за своєю суттю стоять окремо від ритуалістичних самхіт і Брахманів і є основою веданти і класичного індуїзму.

Упанішади є частиною писань шруті індуїзму, в яких в основному обговорюється філософія і природа безособистісного аспекту Абсолютної Істини - Брагмана. У них також містяться записи різних філософських дискусій та обговорень. Існує канон з 108 упанішад, званий муктіка, хоча деякі відносять до основного канону 123 упанішади. З 108 упанішад, 11 (за іншими версіями - 13) приймаються всіма індуїстами і складають канон мукха. Упанішади по суті є коментарями до Вед. Напрямок індуїзму, що виник на основі Упанішад, називають веданта.

Тексти, які доповнюють початкові ведичні писання шруті, називають смріті. До літератури смріті відносяться епоси «Рамаяна» і «Махабхарата», а також Пурани і агами.

• Apte, Vaman S (1997), written at Delhi, The Student's English-Sanskrit Dictionary (New ed.), Motilal Banarsidas, ISBN 8120803000
• Flood, Gavin (2003), Blackwell companion to Hinduism, Blackwell Publishing, ISBN 0631215352
• Radhakrishnan, S & C.A. Moore (1967), A Sourcebook in Indian Philosophy, Princeton University Press, ISBN 0691019584
• Swami Nikhilananda, The Upanishads: A New Translation Vol.I, at 3-4 (5th Ed. 1990) ISBN 0-911206-15-9
• Swami Nikhilananda, The Upanishads: A New Translation Vol.I, at 3-7 (5th Ed. 1990) ISBN 0-911206-15-9

• Кантата РИКВЕДА (укр.)
• Електронна бібліотека ведичної літератури
• Священні писання індуїзму онлайн
• Священні тексти індуїзму на сайті Монастиря Йоги «Збори Тайн»
• Вайшнавська ведична література видавництва «Бгактіведанта Бук Траст».