Денисенко Григорій Кирилович

Григо́рій Кири́лович Денисе́нко (10 травня 1921 — 20 березня 2011) — радянський військовий льотчик, у роки Другої світової війни — штурман ескадрильї 235-го штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії 5-го штурмового авіаційного корпусу 5-ї повітряної армії, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1946).

Григорій Кирилович Денисенко
Народження 10 травня 1921(1921-05-10)
Бабенкове
Смерть 20 березня 2011(2011-03-20) (89 років)
Гомель
Поховання Randouskaye cemeteryd
Країна  СРСР
 Білорусь
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ штурмова авіація
Роки служби 1940—1957
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Формування 235-й шап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Орден «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За взяття Будапешта»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
 Денисенко Григорій Кирилович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селі Бабенкове, нині Ізюмського району Харківської області, в селянській родині. Українець. Дитячі роки провів у селі Хрестище Слов'янського району Донецької області. Закінчив середню школу і Слов'янський аероклуб у 1940 році.

До лав РСЧА призваний Слов'янським РВК 29 грудня 1940 року. У 1943 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків. Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1943 року. Воював на 1-му та 2-му Українських фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року.

Всього за роки війни заступник командира ескадрильї — штурман ескадрильї 235-го штурмового авіаційного полку старший лейтенант Г. К. Денисенко здійснив 185 бойових вильотів на штурмовикові Іл-2 у складних метеоумовах. Провів 29 повітряних боїв.

Після закінчення війни продовжив військову службу у лавах ВПС СРСР. У 1953 році закінчив Курси удосконалення командного складу. У 1957 році полковник Г. К. Денисенко вийшов у запас, згодом — у відставку.

Мешкав у місті Гомель (Білорусь). До виходу на пенсію працював старшим інженером на заводі «Електроапаратура».

Похований на Рандовському кладовищі Гомеля.

Нагороди і почесні звання

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Денисенку Григорію Кириловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 9045).

Також нагороджений білоруським орденом «За службу Батьківщині» 3-го ступеня (15.04.1999), українським орденом «За заслуги» 3-го ступеня, радянськими двома орденами Червоного Прапора (23.02.1944, 05.09.1944), орденом Олександра Невського (31.12.1944), трьома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (08.06.1945, 13.06.1945, 11.03.1985), орденами Червоної Зірки (…), Слави 3-го ступеня (24.11.1943) і медалями.

Почесний громадянин Гомельської області, Білорусь (06.2006). Почесний громадянин міста Гомеля. Почесний льотчик Збройних сил Республіки Білорусь.

Вшанування пам'яті

У 2011 році на фасаді будинку № 38 по вулиці Радянській у Гомелі, в якому мешкав Г. К. Денисенко, встановлено меморіальну дошку.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.