Багринівці

Багри́нівці — село в Україні, у Літинській селищній територіальній громаді Вінницького району Вінницької області.

село Багринівці
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Вінницький район
Громада Літинська селищна ОТГ
Основні дані
Засноване 1430
Населення 1948 (2001)
Площа 7,76 км²
Густота населення 2683,2 осіб/км²
Поштовий індекс 22350
Телефонний код +380 4347
Катойконіми багриновецький, багринівський, багрії, багрій, багрійка[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°18′09″ пн. ш. 27°55′57″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 310 м
Водойми Згар, Безіменна (притока Згару)
Місцева влада
Адреса ради 22350, Вінницька обл., Літинський р-н, с. Багринівці, вул. Центральна, 57
Карта
Багринівці
Багринівці
Мапа

 Багринівці у Вікісховищі

Географія
Річка Безіменна (притока Згару) в с. Багринівці

Село розташоване у північно-західній частині Літинського району, на відстані 14 км від районного та за 46 км від обласного центру, до столиці — 205 км.

Загальна площа території села — 7,76 км², його протяжність із заходу на схід — 13 км, з півночі на південь — 15 км. Розташоване на правобережжі Дніпра в межа Подільської височини. Клімат — помірно континентальний, середня температура січня: −6 °C, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520—590 мм, з них 80 % випадають в теплий період. Найближчі річки — Згар та Південний Буг.

Надра мають поклади торфу, глини, піску. У структурі ґрунтів переважають опідзолені ґрунти (75 %) в незначній кількості є дерново-підзолисті, чорноземи, лукові.

Територія громади на півдні межує зі Згарським загальнозоологічним заказником державного значення (площа 3018,7 га. створений Указом Президента України  від 21.02.2002 № 167/2002 «Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення»). В заказнику охороняються водно-болотні угіддя долини річки Згар, що збереглись у природному стані. Рослинність представлена заболоченими луками, чагарниковими вербовими заростями. На території заказника відмічено велике розмаїття тваринного світу та орнітофауни: водно-болотні птахи, суходільні, чагарникові та лісові.  

Iсторичні відомості

Початком заселенням території села слід вважати кінець XIV ст. Історичні документи свідчать, що в XIV—XVI ст. Велике Князівство Литовське, Річ Посполита для захисту своїх земель будували могутні замки. У відновленні одного з них у Хмільнику в 1530—1542 рр. брали участь жителі с. Багринівці. За свідченнями літописів Хмільника у 1392р — князь Федір Коріатович подарував село Багринівці — хмільницьким боярам Євсею та Ваську. Також в реєстрі сплати податей Подольського воєводства 1493 р. значиться: в Багринівцях — 11 димів (крім того в Курилівцях — 9, у Новоселиці і Почапинцях — по 6, у Микулинцях — 2 дима). Подимний податок існував як одна з форм феодального оподаткування у Давній Русі, а також у Речі Посполитій у 17—18 ст., у тому числі на укр. землях, що входили до її складу. Назва походить від одиниці оподаткування — диму. Був поширений на Русі до 14—15 ст., згодом значення його зменшилося.

З етнографічних джерел відомо, що напередодні турецької окупації Поділля у 1670-их роках у селі містилася козацька сотня — підрозділ Могилівського полку.

За деякими свідченнями на початку XIX ст. села Багринівці та Дубова належали графу Крушельову, адміралу флоту. На 1820 рік він мав тут 363 кріпаки.

У роки Визвольних змагань в селі тимчасово перебував штаб однієї з дивізій Першої Кінної Армії та були бої між армією УНР і більшовиками.

На фронтах Другої світової війни брали участь 846 чоловік, з них орденами і медалями СРСР нагороджено 766 чоловік. Полягли 210 чоловік.

Населення

Чисельність населення, на 2001 рік, становила 1948 осіб[2].

1989[2]2001[2]
2254 1948

Мовний склад

Кількість та частка населення за рідною мовою, відповідно до Перепису населення України 2001 року:[3]

Рідна моваКількістьЧастка (%)
Загалом1948100.00
Українська мова193299,18
Російська мова150.77
Молдавська мова10.05

Соціальна інфраструктура

У селі діють:

Населений пункт газифікований, дорога з твердим покриттям.

  • Амбулаторія
  • Крамниця
  • Сільрада
  • Дитячий садок
  • Опорна школа
  • Опорна школа

Релігія
  • Церква Успіння Божої Матері (належить до Літинського благочиння Української православної церкви);

Пам'ятники
Меморіальна дошка в центрі села на честь генерала Гандзюка

Відомі уродженці

Згадки села Багринівці в літературі
  • Стельмах, Михайло Панасович, «Гуси — лебеді летять»[4]
  • Кучер, Василь Степанович, «Устим Кармалюк» роман, Веселка, 1988. — 428 с.

Світлини
  • Вулиця
  • Літинський райагроліс

Примітки
  1. В. О. Горпинич. Назви жителів в українській мові, — К., Головне видавництво видавничого об'єднання «Вища школа», 1979, стор. 124
  2. All places: 1989, 2001 census // pop-stat.mashke.org
  3. Linguistic composition, Vinnycka oblast: 2001 census pop-stat.mashke.org
  4. «Гуси — лебеді летять» Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine., р. 1 ст. 18

Джерела

Література
  • Багри́нівці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.407

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.