Бактрійська мова
Бактрі́йська мо́ва (застаріле: тоха́рська чи етеотоха́рська мова) (бактр. αριαο) — мертва (висловлено думку, що бактрійську чи діалект, дуже близький до бактрійської, продовжує сучасна мунджанська мова[2]) середньоіранська мова, що належить до південної підгрупи східної мовної групи, мови якої часто називають «мовами бактрійського кола». Бактрійська була мовою племен, які входили до союзу тохарів-юечжі й розселилися на території Бактрії близько 100 р. до н. е.[3] Перші зразки бактрійської — написи правителів кушан, які було зроблено з застосуванням грецької абетки, з вже на той час майже не вживаною у грецькому письмі літерою ϸ (сан) для передачі звука *š (ʃ). З поширенням влади кушан на територію Індії більшого поширення набувають письмо кхароштхі та брахмі. Після занепаду Кушанської імперії, у пам'ятках пізнішого часу переважно використовується похідне від арамейського так зване маніхейське письмо.
| Бактрійська мова | |
|---|---|
| Арійська (αρια) | |
| Поширена в | Кушанська імперія |
| Регіон | Тохаристан |
| Етнічність | тохари-юечжі |
| Носії | Мертва мова (Гіпотетично мунджанська продовжує бактрійську чи споріднений діалект. Незначні запозичення в таджицькій). |
| Писемність | грецька абетка, кхароштхі, маніхейська писемність |
| Класифікація |
|
| Належність | Середньоіранські мови (за історико-фонетичними особливостями) |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Кушанська імперія |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | Bactrian |
| SIL | xbc |
Історія відкриття
До 1957 року була відома з написів на монетах та невеликим фрагментам рукописів. У 1957 році в Сурх-Коталі, недалеко від Баглана (Афганістан), було виявлено напис значних розмірів. У 1993 році в Рабатаку, поблизу Сурх-Коталу, виявлено ще один достатньо великий і добре збережений напис, який наразі відомий як Рабатакський напис царя Канішки.
На початку 1990-х років до Лондону у, переважно, приватні колекції потрапили достатньо численні та добре збережені листи та юридичні документи, писані бактрійською. Більшість з них було перекладено Ніколасом Сімс-Вільямсом.
Бактрійські епіграфічні пам'ятки, записані грецькою абеткою
Фонетика бактрійської
| Приголосні | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Тип | Губні | Зубні чи Ясенні |
Палаталізовані чи Заясенні |
Задньоязикові | Глоткові | ||
| зімкнені | огубленні | ||||||
| Проривні | глухі | *p | *t | *k | |||
| дзвінкі | *β | *δ | *γ | ||||
| Африкати | глухі | *t͡s | |||||
| дзвінкі | *d͡z | ||||||
| Фрикативи | глухі | *f | *θ (?), *s | *ʃ (*š) | *x (*kh) | *xʷ (*xṷ) | *h |
| дзвінкі | *v | *ð(?), *z | *ʒ (?) | *ɣ | |||
| Сонорні (плавні) приголосні | |||||||
| Носові | Губні | Ротичні (дрижачі) | Щілинні | ||||
| *m, *n | *w (*ṷ) | *r | *j, *l | ||||
| Голосні | |||||||
| Тип | Короткі | Довгі | |||||
| Передні | Середні | Задні | Передні | Задні | |||
| Високі | *i | *u | *ī | *ū | |||
| Середні | *e | *ə | *o (?) | *ē | *ō | ||
| Низькі | *a | *ā | |||||
|
|
|
|
|
|
Морфологія
Іменник
«Бактрійська кушан відображає систему з двох родів та двох відмінків»[6]. Нижче наведено найбільш вживані закінчення іменників з пам'яток кушанського періоду.
| відмінки | однина | множина |
|---|---|---|
| прямий (називний) | *-ο | *-ε |
| непрямий | *-ι / *-ε | *-ανο |
У пізніших пам'ятках найвживанішими є закінчення *-ο (для однини) та *-ανο (у множині).
Категорії роду (жіночий та чоловічий) зафіксовано лише у найдавніших (кушанського часу) пам'ятках.
Прикметник
У бактрійській мові наразі виділено певну групу суфіксів та префіксів, які є характерними саме для цієї частини мови.
Прикметникові суфікси.
Перша група:
— *-ηγγο, *-ιγγο — використовуються для утворення якісних прикметників від загальних абстрактних іменників (λαρσιγγο — хворий);
— *-σαγγο (жін.), *-σανζο — використовуються для утворення присвійних прикметників від іменників, що використовуються як власні назви;
— *-σιγο, *-σιιο, *-σιυο (після *-ν-), *-ζιγο — використовуються для утворення присвійних прикметників від власних іменників, що позначають характеристики за етнічною чи географічною ознакою (χαγοσιγο — (мешканець) Хагу);
— *-αγγο — використовуються для утворення присвійних прикметників та прикметників від топонімів тощо (близький українським *-ий або *-ський)(βαγαγγο — божий);
— *-ανο, *-γανο, *-κανο — використовуються для утворення присвійних прикметників від власних імен (близький українським чол. *-ів та жін. *-ин)(Καδαγανο — Кадагів);
— *-δαρο, *-ταρο, *-αταρο — використовуються для утворення вищого ступеню порівняння (καμβοδαρο — менше).
Друга група — до неї належать суфікси, що використовуються для утворення як прикметників, так і прислівників:
— *-ιγο, *-ηγο, *-ιιο, *-ιο, *-ιυο, (також скорочено *-ι) — використовуються для утворення прикметників та прислівників від іменників (іноді субстантивованих) та прислівників (αβανδαρονιγο — особистий, внутрішній);
— *-γωγγο, *-γογγο, *-ογγο — використовуються для утворення якісних прикметників та прислівників від іменників, займенників та числівників (ασνωυογωγγο — невістчин);
— *-ηλο, *-ιλο — використовуються для утворення прислівників та прикметників, особливо прислівників місця та присвійних прикметників (αμβηροσιγηλο — амберський (мешканець Амберу).
Виділено певну групу суфіксів (*-σο, *-τζο, *-γο, *-γγο), за допомоги яких утворюються прикметники жіночого роду від власних іменників.
Прикметникові префікси.
Наразі у бактрійській відомо чотири прикметникові префікси, а саме:
— *ανα-, *να- — без- (не-); використовуються при утворенні якісних прикметників;
— *αβη-, *αβηα-, *αβηιο-, *αβηο- *αβηυο-, *αβυη-, *βη-, *βηγο-, *βηυο- — інший варіант без- (не-);
— *ω-, *ο- — той же, такий же ;
— *χοα-, *χο- — само-.
Суфікси, що використовуються при ступенюванні.
Вищий ступень: *-δαρο, *-ταρο, *-αταρο.
Найвищий ступень: *-δαμο. Висловлено думку про наявність у бактрійській відомого в багатьох іранських мовах суфіксу *-išta-.[2]
Дієслово
У бактрійській для дієслів засвідчено такі форми: неозначена (інфінітив), особова форма, дієприкметник, дієприслівник. Також дієслово може бути ергативним (активним) чи пасивним. Засвідчено такі категорії часу для дієслів: теперішній, минулий, давньоминулий (плюсквамперфект).
Різні форми (як енклітичні, так і повні) слова *αστο (бути) використовуються для створення різних форм, станів та часів дієслів.
Числівник
|
|
|
Відомі зразки складених числівників:
- οιστο οτο σοφαρο - двадцять та чотири (двадцять чотири);
- ιωγο οδο υιρσο - один та тридцять (тридцять один);
- ρʹ οδο αταο - сто та вісім (сто вісім).
Порядкові числівники
З бактрійських текстів наразі відомі такі порядкові числівники:
- *φορδαμσο — перший;
- *βιδδιγο — другий;
- *υιρδδιγο / *υιρδδιιο, *αρημσσο — третій.
Займенник
Особові займенники. Є два види особових займенників: повні та енклітики, які виконають різні функції в текстах. Повний займенник має лише два відмінки — прямий (називний) та непрямий (родовий). Нижче наведено найбільш вживані особові займенники.
Енклітики.
| однина I особа | множина I особа | однина II особа | множина II особа | однина III особа | множина III особа |
|---|---|---|---|---|---|
| *-μο *-μαγο | *-μηνο | *-δηιο, *-τηιο, *-δο *-φαγο | *-δηνο | *-ηιo, *-ιηιο, *-ιιο, *-ηο, *-ιι-, *-ιιο, *-ι- | *-ηνο, *-ιηνο, *-ινο |
Повні.
| відмінки | однина I особа | множина I особа | однина II особа | множина II особа | однина III особа | множина III особа |
|---|---|---|---|---|---|---|
| прямий (називний) | *αζο | *αμαχο, *μαχο, *ια μαχο | *το (*τοι,*τοο, *τογο,*τοουο) | *τωμαχο, *τομαχο, *ταμαχο | ||
| непрямий (родовий) | *μανο | *αμαχο, *μαχο, *ια μαχο | *ταο (*ταοι, *ταοο) | *τωμαχο, *τομαχο, *ταμαχο |
Зворотні займенники. Наразі відомо чотири слова, які використовувалися в бактрійських текстах як зворотні займенники (себе): *χοαδο (найбільш поширений); *χοβο; *χοβιγο; *χοβοσαρο.
Неозначені займенники в бактрійській представлені двома групами: семантична група істот (*κισο — хтось, *δανομανο — такий-то), семантична група неістот (*σαγισο — щось, *σισο — будь-що, *καδαμο — якісь). Займенник *ανδαρο (інший) застосовується для обох груп.
Відносні займенники. Основні наступні:
- *κιδο — семантична група істот;
- *σιδο — група неістот.
Присвійні займенники використовуються переважно з групою істот, в той час як з групою неістот використовуються переважно особові займенники у непрямому (родовому) відмінку.
Прийменник
Серед прийменників у бактрійській деякі відіграють особливу роль, наприклад, *πιδο (у/в, на, з) *αβο (до), *φαρο (за), *ασο (від), *πισο (до, поруч), які активно використовуються у словоутворенні, часто як дієслівний префікс.
Примітки
- за Н. Сімс-Вільямсом — північно-східна, див.: (англ.) N. Sims-Williams. Bactrian language. Encyclopædia Iranica.
- (рос.) Расторгуева В. С. Основы иранского языкознания. Книга 2. Среднеиранские языки. М., Наука, 1981.
- (рос.) Л. А. Боровкова. Кушанское царство (по древним китайским источникам). М., 2005.
- (англ.) N. Sims–Williams. Bactrian Historical Inscriptions of the Kushan Period. The Silk Road, 10. 2012. pp.76-80.
- (англ.) S. Gholami. Selected Features of Bactrian Grammar (PhD thesis). University of Göttingen. 2010.
- (англ.) N. Sims-Williams. Bactrian Documents from Northern Afghanistan II: Letters and Buddhist Texts, Studies in the Khalili Collection III, Corpus Inscriptionum Iranicarum II, 4: The Nour Foundation in Association with Azimuth Editions and Oxford University Press. 2007.
Додатково
(англ.) TITUS. Corpus of Bactrian Text
(англ.) Sims-Williams, Nicholas (2004) Recent discoveries in the Bactrian language and their historical significance. Society for the Preservation of Afghanistan's Cultural Heritage (Afghanistan).