Балашиха

До складу сучасного міста входять території колишніх населених пунктів, які нині є його мікрорайонами:

Місто входить у число найрозвинутіших Московської області. Більшість науково-промислових підприємств сформувались у першій половині XX століття. Промислові підприємства округу спеціалізуються у виробництві кріогенної техніки, кранів-маніпуляторів, вузлів для сучасних літаків та інших літальних апаратів, металоконструкцій, бетонозмішувальних установок, збірного залізобетону, виробів з дерева, стисненого газу, рукавів високого тиску, товарів народного вжитку з пластмаси, фільтрів для води, харчових продуктів, фарб. Наукові організації міста здійснюють дослідження для потреб Міноборони РФ, МНС Росії та ін. Найбільшими підприємствами міста є ВАТ «Кріогенмаш», ТзОВ «Парламент продакшн», ВАТ «345 механічний завод», ЗАТ «МЕТТЕМ-Технології», ВАТ Авіаційна корпорація «Рубін», ВАТ «Балашихинський литво-механічний завод», ВАТ «Лінде Газ Рус», ЗАТ «Акзо Нобель Декор» — їхня частка становить 80 % загального відвантаження підприємств переробної галузі. [7]

Малі та середні підприємства Балашихи займаються виготовленням одягу, обробки деревини, зв'язком, текстильним виробництвом, меблевим виробництвом, виробів з паперу та картону та іншими напрямками діяльності.[8]

Балашиха з'єднана з Москвою залізницею з кінцевою станцією Балашиха. Перевезення в межах міського округу щодня здійснюють 580 автобусів особливо малих, малих та великих які обслуговують 50 маршрутів, з них 18 муніципальних маршрутів, 7 міжмуніципальних та 25 міжсуб'єктих маршрутів. Загальна довжина доріг в межах міського округу Балашиха становить 357,6 км, у тому числі муніципальних — 278,0 км, федеральних — 23,6 км, обласних — 56,0 км[9]

В Балашисі знаходиться Військово-технічний університет який готує фахівців-фортифікаторів[10], а також Російський аграрний заочний університет.[11]

Окрім того в місті функціонує 19 загальноосвітніх шкіл, 5 гімназій, 1 ліцей, школа-інтернат, 2 центри позашкільної освіти, школа для дітей з особливими потребами, навчально-методичний центр, 45 дитячих садків та санаторно-лісова школа «Полянка».[12]

Садиба Горенки

Історія Горенок відома з першої чверті 17 ст, тоді вони називались Коробкіна пустош. Першим власником садиби був Никифор Плещеєв, боярського роду (1623–1693 рр.). У 1693 р. Коробкина пустош стала власністю його дочки, яка вийшла заміж за князя Ю. Я. Хілкова. Саме при ньому будується великий дерев'яний будинок та дається назва Горенки. Потім власника садиби неодноразово мінялись. Зокрема у 1747 році садибу придбав граф Олексій Розумовський. Приблизно в цей час будується кам'яний будинок і церква Всемилистового Спаса. Після його смерті садиба дістається його брату Кирилу Григоровичу. У 1778 році, вийшовши у відставку, він тут поселився і почав зводити величну садибу з пейзажним парком. У 1827 році спадкоємці графа Розумовського продають садибу князю Н. Б. Юсупову. Далі було ряд перепрофілювань садиби яка використовувалась як фабрика, госпіталь, для волосного виконкому і, врешті, дитячого будинку. А від 1926 року тут знаходиться санаторій «Красная роза». Садиба Горенки є пам'яткою федерального значення та охороняється державою.

Садиба Пехра-Яковлевське. Перші документальні свідчення про поселення на території садиби відносяться до межі 16-17 сторіч. Поселення належало роду Голіциних, а сама садиба закладена в 1760–1765 гг. Сучасники називали її московським ермітажом. У 1924 році вона потерпіла від пожежі, у радянські часи тут розташовувались різні організації, зараз будівля належить Російському аграрному заочному університету. Вона є пам'ятником федерального значення.

Балашихинська бавовнопрядильна фабрика N1 (БХПВ)

Саме від її заснування у 1830 році веде своє літочислення Балашиха. А засновником її став князь М. І. Трубецькой в маєтку якого на річці Пехорці і була заснована фабрика. Потім фабрика неодноразово міняла господарів, у роки радянської влади була націоналізована. Однак зараз фабрика припинила своє існування.[13]

У місті працює ряд електронних та друкованих ЗМІ, а саме телеканал «Балашиха», який було засновано у квітні 1998 року, воно має 18-годинний ефір.[14] З друкованих ЗМІ у місті виходить газета «Факт», яка існує з листопада 2006 року. Її засновником є Балашихінське інформаційне агентство. Другий засновник газети — адміністрація міського округу Балашиха. Газета має ряд тематичних додатків, а з кінця 2009 року інформаційне агентство розпочало випуск дитячого журналу «Наш Совёнок» — для аудиторії від 5 до 12 років. З 1 січня 2009 року до складу Інформаційного агентства увійшло дротове радіо, яке має щодня 50 хвилин ефіру.[15][16]

У місті діють такі заклади культури:

• Муніципальний заклад «Картинна галерея»
• Муніципальний заклад «Історико-краєзнавчий музей»
• Муніципальний заклад «Міський парк культури та відпочинку»[17][18]

У місті працює спортивний комплекс «Метеор»[19] та льодовий палац «Балашиха»[20][21]