Балашов Юрій Сергійович (шахіст)

Юрій Сергійович Балашов (нар. 12 березня 1949 року, Шадринськ) — радянський і російський шахіст, міжнародний гросмейстер (1973). Чемпіон Москви (1970). Чемпіон Литви (1977). Переможець шахової олімпіади 1980 року в складі команди СРСР. Від 1966 року проживає в Москві.

Юрій Сергійович Балашов
Оригінал імені Юрий Сергеевич Балашов
1973 року
 1973 року
Країна  СРСР
 Росія
Народження 12 березня 1949(1949-03-12) (72 роки)
Шадринськ
Титул Гросмейстер (1973)
Нагороди та відзнаки

Біографія
1965 року

Юрій Сергійович Балашов народився 12 березня 1949 року в місті Шадринськ Курганської області у великій робітничій сім'ї[1].

У 12 років здобув перший розряд з шахів[2], а в 15 років став наймолодшим майстром спорту СРСР. Першим тренером був Володимир Олександрович Дюков.

У 1961 і 1962 роках ставав чемпіоном міста Шадринська, а 1964 року — чемпіоном Курганської області з шахів.

У 1972 році закінчив шахове відділення Державного центрального ордена Леніна інституту фізичної культури. Його дипломна робота була присвячена творчості Боббі Фішера.

1970 року виграв чемпіонат Москви, а 1977 став чемпіоном Литви. Посів друге місце після Анатолія Карпова в чемпіонаті СРСР 1976 року. Неодноразово представляв СРСР на командних змаганнях, зокрема на чемпіонатах світу серед студентів 1971, 1972 і 1974 років, в командних чемпіонатах Європи 1970, 1973, 1977 і 1980 років, а також на XXIV-й олімпіаді 1980 року, де команда СРСР стала переможницею.

Учасник змагань на першість світу (від 1969). Зональні турніри ФІДЕ: 1975 — 1-4-е, 1978 — 1-е, 1985 (чемпіонат СРСР) — 4-6-е місця; Міжзональний турніри: Маніла (1976) і Ріо-де-Жанейро (1979) — 7-9-е, Толука-де-Лердо (1982) — 9-10-е, Таско (1985) — 16-е місця (не закінчив змагання через хворобу).

Найкращі результати в інших міжнародних змаганнях: Гастінгс (1965/1966, побічний турнір; 1966/1967, 1985–1986) — відповідно 1-2-е, 3-5-е і 3-4-е; Скоп'є (1970) — 5-е; Вейк-ан-Зеє (1973 і 1982) — 2-е і 1-2-е; Таллінн (1973) — 3-6-е (з Бронштейном, Кєресом і Спаським); Сьєнфуегос (1975) — 2-3-е; Галле (1976) і Карловац (1979) — 1-е; Лон-Пайн (1977) і Мюнхен (1979) — 1-4-е; Лон-Пайн (1980) — 3-7-е; Сочі (1980) — 2-е; Ганновер (1983) і Юрмала (1985) — 3-е; Гельсінкі (1983, 1984) — 4-е і 1-е; Мінськ (1986) і Дортмунд (1987) — 1-е; Воронеж (1987) і Мальме (1987 / 1988) — 1-2-е місця.

Член символічного клубу переможців чемпіонів світу Михайла Чигоріна (1980).

Шахіст активного позиційного стилю, любить тактичну боротьбу.

Відомі успіхи Балашова на тренерській ниві. Серед тих, кому він у різні роки допомагав — чемпіони світу Анатолій Карпов і Борис Спаський. 1978 року Балашов удостоєний звання «Заслужений тренер СРСР», а в 2005 році — «Заслужений тренер ФІДЕ»[3].

За досягнення в галузі шахів нагороджений орденом «Дружба народів» (1981)[4].

На початку 1990-х років в Кургані була створена «Школа гросмейстера Ю. С. Балашова». Працює "Школа Ю. С. Балашова "в Набережних Челнах.

Від 2001 до 2009 року в Шадринську проводився турнір на призи Юрія Балашова.

Сім'я

Дружина (з 1971) Олена Юріївна (нар. 1949, Шмідке) — шаховий майстер.

У них п'ятеро дітей: Наталія (нар. 1972), Ольга (нар. 1976), Олексій (нар. 1983), Тетяна (нар. 1985), Олександр (нар. 1987).

Зміни рейтингу
Зміни рейтингу Ело[5]

Література

Посилання

Примітки
  1. Балашов Юрій Сергійович(рос.)
  2. Особи Зауралля: БАЛАШОВ Юрій Сергійович(рос.)
  3. Arbiters — Trainers Архівовано 3 грудня 2008 у Wayback Machine. (англ.)
  4. Москва Шахова. Юрію Балашову — 60!(рос.)
  5. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.